В умовах російської агресії на сході України перед громадянським суспільством постала складна проблема повернення українських бійців до мирного життя. ГУРТ поспілкувався з керівником Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артуром Дерев’янком, який розповів про роботу Служби щодо допомоги ветеранам АТО та соціальні гарантії українським бійцям.

- Пане Артуре, що потрібно зробити учасникам бойових дій, щоб отримати пільги? Дайте, будь ласка, коротку інструкцію.

- Щоб отримати пільги, насамперед потрібно отримати посвідчення учасника бойових дій і стати на облік в органах соцзахисту населення. Лише в такому випадку державні органи отримають відповідну інформацію щодо учасника бойових дій. Сьогодні, нажаль, залишаються труднощі з отримання відповідного статусу добровольцям. Причина – нормативно-технологічне неузгодження, пов’язане зі збором документів. Служба надала пропозиції до відповідних силових відомств та Міністерства соціальної політики для подальшого подолання цих труднощів. Крім того, інформацію щодо соціальних пільг та порядок їх отримання необхідно доводити до бійців АТО. На сайті Державної служби ми зробили так звані «дорожні карти» – покрокові інструкції, щоб учасники бойових дій могли отримати всю необхідну інформацію.

- Яким чином Державна служба сприяє інформуванню ветеранів АТО щодо порядку отримання соціальних гарантій?

- Наша Служба не така вже й велика – всього 115 чоловік на всю Україну. А сьогодні вже нараховується більше 200 тис. ветеранів АТО. На сайті розміщено необхідний нормативно-правовий матеріал, надаються консультації та роз’яснення учасникам АТО та членам їхніх сімей із питань отримання пільг і соціальних виплат. Створені тематичні розділи, які відповідають напрямкам діяльності щодо виконання державних бюджетних програм, головним виконавцем яких є Служба. Ми перш за все хочемо, щоб інформація, яка йде від Служби доходила до кожного бійця. За можливості використовуємо ЗМІ, підготували інформаційні плакати, інші наглядні друковані матеріали, які розповсюджуємо серед бійців. Труднощі полягають в тому, що не всі володіють інформацією.

- Чи допомагаєте ви родинам загиблих і зниклих безвісти? Як саме?

- У нас є меморіальний відділ, який займається обліком всіх загиблих в АТО. Також відділ проводить пошукову роботу зі Всеукраїнськими громадським об’єднаннями “Закінчимо війну” та ВГО “Союз “Народна пам’ять”, які займаються пошуком та ексгумацією тіл із територій, які не контролюють наші військові. Крім того, ми надаємо сім’ям учасників АТО консультації та роз’яснення з питань отримання пільг та соціальних виплат.

- Які є державні програми, спрямовані на соціально-психологічну адаптацію ветеранів АТО?

- Служба реалізуємо програму психологічної адаптації воїнів АТО, яку ми широко впроваджуємо. На початковому етапі ніхто не знав і не був готовий до адаптації бійців. Ми взяли на себе відповідальність і стали тією державною структурою, яка спробувала об’єднати всіх психологів та розробити методику. Сьогодні організації, спроможні надавати психологічну допомогу бійцям, можуть брати участь у тендерах щодо надання психологічних послуг в окремому регіоні. З цього півріччя ми будемо працювати в системі Prozorro, щоб не було ніяких нарікань. Ми розбили територію країни на 116 лотів, щоб охопити максимальну територію. Однак в багатьох куточках України не вистачає кваліфікованих психологів. Значну участь в соціально-психологічній адаптації воїнів АТО беруть Центри соціально-психологічної реабілітації населення, які ми отримали у спадок від Міністерства соціальної політики і які спочатку орієнтувалися на допомогу постраждалим в результаті аварії на ЧАЕС. Ми їх реорганізували, щоб вони займалися не лише чорнобильцями, а й учасниками АТО та їхніми сім’ями.

- На Вашу думку, наскільки українське суспільство спроможне забезпечити належне повернення українських бійців до мирного життя?

- Повернення ветеранів АТО до мирного життя – це тривалий шлях. Хорватія і досі реалізовує програми щодо соціально-психологічної адаптації учасників військового конфлікту на теренах колишньої Югославії. Але вони почали діяти через два роки після закінчення війни, а ми це реалізуємо в умовах російської агресії на сході України. Тому все суспільство має працювати разом, щоб забезпечити належне повернення ветеранів АТО. Державна служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції завжди готова до співпраці.

- Яка роль вашої служби в допомозі пораненим бійцям?

- Ми реалізуємо програму протезування бійців засобами підвищеної функціональності, які відсутні в Україні. В нас протезування нижніх кінцівок поставлене дуже добре, а от протезування верхніх кінцівок практично відсутнє, оскільки це дуже складний процес. Цим і опікується наша Служба, адже вартість високоякісних біоелектричних протезів коливається від 40 до 50 тисяч євро. В 2015 році такими протезами ми забезпечили 11 бійців. Це довготривалий процес, кожен протез – це індивідуальний прилад, і боєць потребує тривалої підготовки. Також ми працюємо над забезпечення житлом осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок. У нас напрацьована програма щодо закупівлі житла для тих, хто втратив нижні кінцівки. Гроші на придбання житла ми перераховуємо на обласні державні адміністрації, однак в подальшому контролюємо, коли і яке житло вони купують, щоб воно відповідало всім належним вимогам.

- Яка допомога надається бійцям для повернення до мирного життя?

- З моменту отримання відповідного статусу учасник АТО набуває право на безоплатну  послугу з соціальної та професійної адаптації. Для отримання такої послуги необхідно звернутися до районного управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання. З минулого року згідно з впровадженням децентралізації всі кошти, спрямовані на професійне навчання, ми направляємо в регіони, на обласні та районні державні адміністрації. Управління соцзахисту формують групи з навчання й перенавчають цих хлопців, які за період війни втратили свої фахові здібності. У минулому році було виділено близько 27 млн грн., але освоєння цих коштів йшло дуже повільно. Нам довелося боротися три місяці, щоб обласні управління ці кошти спустили на районні управління соцзахисту. Тому що тільки в районах, тільки у громадах знають, які спеціальності потрібні. В минулому році 15 млн грн. повернулися в державний бюджет, що є неприпустимим. Цього року в нас більше досвіду, й освоєння цих коштів йде згідно з планом. Сьогодні через програму професійної адаптації пройшло майже 4 тисячі ветеранів АТО. Минулого року 80% перенавчалися на водіїв, які потрібні армії. Зараз у нас основний контингент – це ті, хто хоче отримати інші робітничі спеціальності, IT-технології. В найближчих планах у нас подальший розвиток програми адаптації, підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Зараз ми працюємо над тим, щоб ветерани АТО могли отримати й другу вищу освіту. Однак значно ускладнює роботу певна неузгодженість дій державних органів та надмірний бюрократизм.