•  

Олександр Горбатко: «Донбас SOS починався із трьох телефонів, а зараз у нас повноцінний кол-центр»

Донбас SOS – громадська організація, яка розпочала свою діяльність у березні минулого року. Здебільшого вона складається із волонтерів та громадян із активною позицією. За час існування організація стала справжнім янголом-охоронцем для тих, хто потребує допомоги у зв’язку зі складною ситуацією на Сході України. Допомагають волонтери тим, хто знаходиться у зоні проведення АТО та внутрішньо переміщеним особам. ГУРТ поспілкувався з одним із організаторів цієї надзвичайно потрібної зараз організації Олександром Горбатко.

- Олександре, розкажіть, як виникла ідея створити громадську організацію Донбас SOS?

- Починали з малого – з ініціативи, яка виникла ще у березні того року. Потрібно було захищати тих, хто постраждав. Тож з’явилося, скажімо так, об’єднання небайдужих, здебільшого, вихідців із Донецьку, звідки і я сам. Спочатку ми навіть називалися Донецьк SOS, а вже коли конфлікт на Сході України розрісся, перейменувалися у Донбас SOS.

- Із вами працює величезна кількість волонтерів. Як ви їх залучаєте?

- Взагалі важко сказати, скільки саме волонтерів із нами співпрацює. Коли ситуація загострюється, добровольців стає більше, коли відносно спокійно – менше. Взагалі, я би сказав, що зараз нас близько 50 чоловік. А залучаємо ми людей через соціальні мережі, свою офіційну сторінку donbasssos.org або гарячу лінію. Левова частка волонтерів – наші знайомі та друзі – ті, хто вибрався з небезпечної зони, або ті, хто ще там знаходиться.

- Ваша організація надає допомогу тим, хто зараз у полоні? Як саме ви дієте?

- Так, ми працюємо із полоненими. На сьогодні їх вже, звісно, менше, порівнюючи із тим, що було раніше. Як працюємо? Ми збираємо усю можливу інформацію від близьких та взагалі будь-кого, хто має перевірені дані про ту чи іншу особу, що потрапила у полон. Потім заносимо відомості у відкриту для Служби безпеки України або інших організацій, включаючи міжнародні, які захищають права військовополонених, базу даних. Згідно з цією базою організації можуть діяти. Окрім цього, ми спілкуємося з тими, кого вже звільнили, надаючи психологічну та медичну допомогу.

- Наскільки масштабно зараз займаєтеся евакуацією людей із зони проведення АТО?

- Евакуацією ми не займаємося. Координуємо інших, контактуємо із волонтерами, що мають техніку та можливості це робити, або з МНС. Надаємо інформацію, яка зберігається в нашій базі.

- Захищаючи інтереси мешканців конфліктної зони у державних органах, до яких методів ви вдаєтеся?

- Здебільшого, якщо говорити про правові аспекти, то офіційні запити в державні структури – це звична справа. Причому в деяких випадках ми самі пропонуємо шляхи вирішення проблем, якщо бачимо та розуміємо, чим саме можна допомогти.

- В межах Донбас SOS працює гаряча лінія. З якими запитаннями і проблемами звертаються найчастіше?

- Ми починали з гарячої лінії. Хоча на початку це було три мобільні телефони. Зараз у нас повноцінний кол-центр. 44 відсотки від усіх дзвінків на Гарячу лінію нашої громадської організації пов’язані з питаннями отримання спецпропусків у зону АТО. Ми звертаємо увагу силових структур на те, що цю проблему необхідно вирішувати. Не менш важливо притягнути до відповідальності тих, хто довів ситуацію до такого стану. Кожен десятий, що звернувся до нас, просто хоче дізнатися контактну інформацію того чи іншого відомства, структури чи організації. Це спричинено тим, що більшість людей не має доступу до Інтернету. Трохи більше п’яти відсотків від усіх звернень – прохання допомогти в пошуку житла.

- Розкажіть, будь ласка про проект «Книжки на Схід». У чому ви вбачаєте його користь для людей, які мешкають на звільнених територіях?

- Ми розпочали цей проект майже відразу після звільнення Слав’янська. Відправляли книжки, і люди відгукнулися. Багато хто підтримав цю ініціативу. Акцент здебільшого був на дитячу літературу. Одного разу навіть прислали книги з Америки, від нашої діаспори. Ні, вони були надруковані не англійською мовою – українською. Як я вже казав, я сам із Донбасу, із Донецька. Скажу чесно, це рідкісне явище зараз побачити там щось позитивне, що відволіче від нескінченної хмари негативу. Ось нам і захотілося зробити щось світле і водночас підштовхнути людей до інтелектуального розвитку. Я сам дуже люблю читати. Вважаю, що саме книги допомагають дітям розвиватися, адже коли читаєш переживаєш не одне життя, не одну пригоду. Це вчить не робити зайвих помилок та завжди розумно, зважено діяти.

- Які ще масштабні проекти ви готуєте?

- Хотілося б зробити ще один бук-кроссінг. Можливо, в Артемівську, але це не остаточно. Шукаємо місце, де б могли залучити більше дітей. У нас є ще одна ініціатива: не знаємо, вийде чи ні, але будемо домовлятися з владою, щоб у Києві висадили «алею донецьких троянд». 

Спілкувався Денис Красніков

Контакти

  • http://donbasssos.org/
  • 0 800 30 911 0
Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 1  - Нi  

Коментарі

Раїса Бабченко   683 дні тому   #  

Дійсно гуманітарні питання на Сході України залишилися за межею конфлікту.За людей думають люди, бо поки йде війна ми українці- жертва.Війну треба зупинити!!!!!!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.