•  

Сергій Савчук: «Восени МОП збирається направити кроссекторальну місію в Україну»

Питання пошуку роботи актуальне завжди. З огляду на це ми поговорили з координатором Міжнародної організації праці в Україні Сергієм Савчуком. В інтерв’ю у межах PRоГОну він розповів про особливості роботи МОП, соціальний діалог, основні причини безробіття в Україні та поділився дієвими порадами щодо працевлаштування.

ГУРТ: Сергію Петровичу, розкажіть, будь ласка, про створення МОП.

- У 1919 році, на руїнах Першої світової війни, країни-переможниці  створили цю організацію. Конституція МОП  є частиною Версальського мирного договору. Аналіз чинників, які призвели до війни, свідчив, що потрібно переходити від застарілих рабовласницьких трудових відносин до цивілізованіших. І вирішили, що це можна зробити не лише в межах однієї країни, а й розробити універсальні правила для  всіх.

ГУРТ: Коли Україна стала членом МОП?

- МОП – найстаріша організація ООН,  Україна приєдналася до неї в 1954 році. Я – національний координатор МОП в Україні  вже два роки.

ГУРТ: Чим займається організація?

- Розробкою міжнародних трудових стандартів, просуванням і впровадженням їх по всьому світу. Ці міжнародні договори називаються конвенціями, вони мають рекомендації та протокол. Конвенцію країна ратифікує, а рекомендації до неї приймаються апріорі. За час існування МОП розробила 189 конвенцій. Україна ратифікувала 66, 61 з яких є діючими. Основні напрямки роботи: права людини в сфері праці, заборона дитячої та примусової праці, гендерна рівність, право вільного вступу до профспілки, ведення колективних переговорів. Особливістю організації є її структура – вона тристороння. До неї входять уряди, представники профспілок і роботодавців на рівноправній основі. Вони беруть участь у розробці міжнародних стандартів.

ГУРТ: Чи займаєтеся Ви впровадженням проектів?

- Якщо країна ратифікувала певну конвенцію, то законодавча база повинна бути підготовленою до цього. В Україні ця практика відстає.  Тому МОП допомагає привести законодавчу базу у відповідність до вимог конвенції, надає технічну  підтримку країні, організаціям, профспілкам, роботодавцям у застосуванні норм на практиці. В Україні діє європейська модель законодавчої практики,  де чітко прописані всі деталі. Ми займаємося проектною діяльністю, реалізували більше 20 проектів, вартістю понад 20 млн доларів.

ГУРТ: З якими труднощами ви зустрічаєтеся при впровадженні конвенцій?

- Я би назвав це не труднощами, а особливостями. При ратифікації будь-якого стандарту потрібно підвищувати обізнаність людей.  Як приклад: важлива конвенція щодо праці в морському судноплавстві  у 2006 році. Ця конвенція вбирає в себе близько 40 попередніх конвенцій щодо морського судноплавства. Вона дуже складна для розуміння. Зазвичай, конвенція вступає в силу, коли дві країни її ратифікували. Ця ж конвенція вступила в силу лише після того, як 30 країн, котрі мають 70 відсотків усього торгового флоту, її прийняли. При реалізації викликає дуже багато запитань, тому протягом останніх кількох років ми активно займаємося розяснювальною роботою.

ГУРТ: Яким чином Ви сприяєте впровадженню конвенції?

- Ми проводимо тренінги, круглі столи. До цього залучаємо й працівників МОП, і зовнішніх консультантів.  В Турині в нас є свій міжнародний навчальний центр. Наприклад, в нас був проект щодо сприяння розвитку підприємництва серед жінок. Ми найняли тренера, який мав відповідний статус, і ГУРТ як агентство, яке впроваджуватиме програму. Ми провели навчання тренерів, ГУРТ відповідав за весь навчальний цикл. У результаті близько 600 жінок пройшли навчання. Це один із видів співпраці, який ми практикуємо. Хочу зазначити, це була дуже ефективна співпраця, яка завершилася три роки тому, проте я знаю, що ГУРТ продовжує підтримувати реалізацію цієї програмами, спрямовуючі її на різні цільові аудиторії.

ГУРТ: Які проблеми актуальні для країни сьогодні? 

- Ми працюємо над питання зайнятості, соціального страхування. МОП  створює концепцію праці в умовах гідності і безпеки. Спираємося на міжнародні стандарти, які є базисом для розвитку зайнятості в країні. В Україні є проблеми, що стосуються соціального захисту, ринку праці для вразливих груп: людей  із обмеженими можливостями, національних меншин, молодих людей. Ми не встановлюємо рівень заробітної плати, але ми просуваємо ідею соціального діалогу. Рівень зарплати повинен бути таким, щоб задовольняв робітників, мотивував їх до роботи, а також сприяв подальшому розвиткові економіки. Повинен бути знайдений баланс.

ГУРТ: Що означає поняття «соціальний діалог»?

- У нашому суспільстві є декілька підходів до визначення цього явища.  Ми ж пропонуємо діалог між трьома сторонами: урядом, організаціями роботодавців та профспілками. Він відбувається на декількох площадках.  Головна мета – не тільки формально залучити ці структури до обговорення, а й побудувати  партнерські відносини на взаємній довірі.

ГУРТ: Як Ви плануєте цього досягти?

- Культурі діалогу потрібно навчатися. Не можна сказати, що в Україні її немає, вона є, але потребує вдосконалення.  Її не можна змінити протягом одного тренінгу або короткострокового проекту, адже ми вийшли із системи, де культура діалогу не була поширена. Всі рішення приймалися в одному кабінеті – це  була вертикаль, парадигма побудови держави, діалогу або взаємозв’язку між елітою та суспільством. Я вважаю, що на сьогодні Україна зробила дуже великий поступ вперед на шляху  до розуміння цінностей діалогу. Суспільство стало складнішим, ніж 100 років тому, й одна людина, навіть якщо вона є представником  демократії  чи парламенту,  що обирається населенням, не може  врахувати всю складність взаємозвязків у суспільстві. Тому представницька демократія повинна доповнюватися соціальною демократією, організації громадянського суспільства мають також брати участь у формуванні порядку денного держави. В нас є трудове законодавство, але воно не може врахувати всіх нюансів конкретного робочого місця. Тоді роботодавець і профспілка домовляються про правила взаємостосунків на конкретному робочому місці і  складають колективний договір. Цей договір стає частиною законодавства. Він  фактично є законом, який сторони пишуть для самих себе і зобовязуються  дотримуватися. 

ГУРТ: Яким чином ви на це впливаєте?

- Є певні стандарти, на яких  повинен базуватися соціальний діалог, а саме: готовність сторін до діалогу, повноважність представників – організації, які представляють працівників і роботодавців, повинні реально захищати їхні інтереси. Для цього спеціально розробили критерії репрезентативності. Різні країни застосовують свої підходи, це нормальний процес. Ми говоримо про проблемні випадки, проводимо дослідження.

ГУРТ: Яким чином проводиться моніторинг впровадження конвенції?

- Країна, ратифікуючи певну конвенцію, зобов’язується протягом року привести законодавство у відповідність до неї. Є контрольні органи МОП, які регулярно моніторять виконання країною тієї чи іншої конвенції. Через рік – звіт. Потім кожні п’ять  років надається звіт про хід виконання.  Є 12 пріоритетних фундаментальних конвенцій, про які уряд повинен звітувати кожні два роки. Комітет експертів МОП розглядає звіти урядів і дає відповідний зворотній зв'язок. Якщо немає запитань – приймає, якщо є – дає прямий запит. Особливим є те, що звіт уряду повинен містити не лише дані про те, яке законодавство було прийняте, а також про випадки порушення законодавства, аналіз ходу виконання конвенції.  Якщо якась норма не відповідає конвенції, комітет просить  дати роз’яснення. Є також механізм подачі скарг до МОП. Скаргу може подати будь-яка профспілка чи організація. Цю скаргу розглянуть на комітеті, котрий засідає двічі на рік.

ГУРТ: Розкажіть про нещодавні проекти, які були впроваджені.

- Нещодавно ми завершили великий проект, підтриманий Євросоюзом, із питань трудової міграції, в якому ми вийшли на декілька практичних підходів щодо укладення договорів соціального забезпечення з країнами призначення трудової міграції. На сьогодні це Польща і Португалія. Тепер трудові мігранти можуть поєднувати свій трудовий стаж в цих країнах зі стажем в Україні, що неабияк полегшує питання соціальних виплат, пенсійного забезпечення для людей.  Інша важлива проблема – питання реінтеграції осіб, котрі їдуть закордон, повертаються на рік і їдуть знову. Важливо ефективно використати їхній досвід та навички, тому ми розробили підходи до сертифікації так званої «неформальної освіти». Особа може презентувати свої вміння й через механізм сертифікації отримати документ, при цьому не навчаючись в університеті. Якщо знання людини «не дотягують», вона має змогу отримати рекомендацію, пройти додаткове навчання й отримати кваліфікацію. Ми розробили 16 професійних стандартів, три з яких вже впроваджені. Також на сьогодні в нас є декілька пріоритетних напрямів. Ми провели моніторинг дитячої праці, який не проводився з 1999 року. На сьогодні зафіксовані випадки залучення дітей до військового конфлікту, а саме – розвідувальної діяльності – це найгірша форма дитячої праці. Ми маємо протягом року виявити такі випадки та передати до уряду України.  Також зараз ми працюємо стосовно молодіжної зайнятості.  Зараз молодіжне безробіття зростає,  становить вже понад 20 відсотків, що втричі перевищує загальне безробіття.

ГУРТ: Чому це відбувається?

- Можна назвати декілька причин: невідповідність попиту ринку праці й системи освіти, недосконала професійно-технічна освіта, непрестижність виробничих професій, надмірна пропозиція гуманітарних спеціальностей, на які немає попиту, недосконала система наставництва – немає виробничої практики. На сьогодні ми намагаємося рекомендувати певні підходи до вирішення цих проблем. Ми не втручаємося в систему освіти, проте вона має також співпрацювати зі сферою зайнятості.

ГУРТ: Що Ви можете сказати з приводу працевлаштування переміщених осіб?

- Ми отримали запит від уряду щодо технічної допомоги на Сході з питань, які стосуються зайнятості та соціального забезпечення переміщених осіб. Ми розділили ці питання на коротко-, середньо- та довгострокові.  Дуже багато переміщених осіб є висококваліфікованими спеціалістами, тому залучення до робітничої праці є для них тимчасовим. Наше законодавство потребує низки  змін, адже тимчасова зайнятість дуже погано прописана. Також є проблема відновлення прав на соціальне забезпечення. Восени МОП збирається направити кроссекторальну  місію в Україну, спеціалісти мають розглянути весь комплекс проблем, щоб досягти максимально ефективного вирішення. Для України ця ситуація нова, проте не нова для інших країн. Причинами внутрішнього переселення можуть бути природні катастрофи або реструктуризація економіки.

ГУРТ: Чи працевлаштовуються переміщені люди?

- Так, вони шукають роботу через соціальні мережі, друзів, знайомих, державну службу зайнятості. На сьогодні ми маємо виробити чіткий стандарт роботи з державною службою зайнятості, налагодити відносини із приватними агентствами.

ГУРТ: Які поради Ви можете дати людям, котрі вимушені переселитися?

- Перш за все, потрібно повідомити про своє місце перебування органам соціального забезпечення. Там нададуть повну інформацію щодо соціально допомоги, пільг. Можливо, людина має всі необхідні документи, або є змога їх відновити. Другий крок – звернення до державної служби зайнятості. Також людина може шукати роботу через знайомих, приватні підприємства – це теж ефективно. Займання проактивної позиції допомагає зменшити цю психологічну травму , знайти можливості для самореалізації.

  Спілкувалася: Вікторія Хренова

Редагувала: Катерина Полякова

Контакти

  • Ресурсний центр ГУРТ
  • (044) 296 1052
  •  http://gurt.org.ua/
Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 4  - Нi  

Коментарі

Геннадій Толстих   989 днів тому   #  

В стране тысячи брошенных сел, разваливаются дома, закрываются школы, медпункты, почта. Государство, в виде соцполитики должно расселять переселенцев и возрождать эти деревни, там столько рук не хватает...

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.