Ветерани війни мають низку соціальних пільг, при чому вони встановлюються як на рівні держави, так і на місцевому рівні.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено такі соціальні пільги для учасників бойових дій, для інвалідів війни та учасників війни:

- безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

- першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

- безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

- безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

- позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

- інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту. Інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду. Інвалідам війни та особам, які супроводжують у поїздках інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), надається право користування міжміським транспортом зазначених видів у період з 1 жовтня по 15 травня з 50-процентною знижкою вартості проїзду без обмеження кількості поїздок;

- позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим інвалідом, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.

Варто зазначити також, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

З 2016 року процес реалізації права на виплату, зазначену вище, набуло певних особливостей. Справа в тому, що інвалідам війни та учасникам бойових дій відповідно до Закону повинні були виплатити значно більший розмір грошової допомоги до 5 травня, ніж вони фактично отримали. Нормативне обґрунтування цього питання – див. Додаток 10.

За ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Таку редакцію цієї норми, викладену в Законі України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 [41] було визнано такою, що не відповідає Конституції України і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення. Поки що судова практика із цього питання досить неоднозначна, але питання без сумніву є актуальним.

Цікавою є Програма 2505170 «Заходи з соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених у запас або відставку)» та Порядокк використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених у запас або відставку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року № 179.

Відповідно до п. 5 зазначеного вище порядку обласні та районні органи соціального захисту населення в межах відповідних бюджетних асигнувань укладають з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності договори про надання послуг із здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції.

Не всі учасники АТО знають, що на рівні області, міста, району діють окремі соціальні програми. Наприклад, у м. Хмельницькому діють  право на звільнення від сплати за харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах за фактичним місцем їх навчання мають:

- вихованці дошкільних навчальних закладів та учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького, батьки яких загинули під час участі у антитерористичній операції;

- вихованці дошкільних навчальних закладів та учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького, батьки яких є учасниками антитерористичної операції або брали участь у антитерористичній операції;

- вихованці дошкільних навчальних закладів та учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького із сімей, які переселені з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.».

- вихованці дошкільних навчальних закладів та учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького із сімей учасників Революції Гідності, які отримали ушкодження здоров’я, факт участі яких встановлено Міжвідомчою комісією з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності, вихованці дошкільних навчальних закладів та учні загальноосвітніх навчальних закладів міста Хмельницького із сімей загиблих під час участі в Революції Гідності. 

Говорячи про пенсійні права учасників АТО, слід зазначити, що відповідно до законодавства інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи – у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи – 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи – 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» (№ 3252), яким надала право на 5 років раніше призначати пенсії за віком бійцям АТО. Так, законом надається право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50-55 років військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і 20 років для жінок. Закон набуде чинності 06.02.2017 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Таким чином, учасники АТО мають низку пільг, проте часто на практиці зустрічаються із перешкодами у їх реалізації. Для подолання цих перешкод потрібно навчитися застосовувати механізми захисту своїх прав, найпростіший – це навчитись користуватися нормами законодавства про звернення громадян та доступ до публічної інформації.