•  

+ Пiдписатися

Як Ірпінь перетворюється в найгарніше київське гетто   

Місто Ірпінь, що в десяти кілометрах від Києва славетне переважно скандалами. Тут і ректор-утікач Петро Мельник, і мер-рекордсмен Володимир Карплюк, який має 67 квартир,  і періодичні пожежі на торфових полях, через які димом затягує Київ. Попри це кількість міського населення постійно зростає, і останні два року посиленими темпами. І хоча для більшості міст така динаміка зазвичай означає економічне зростання та добробут, у випадку Ірпіня це погана новина, яка з часом перетворить місто в красиве, але все таки гетто.

Чому ж так? Загальна логіка розвитку міст така: якщо там є хороші умови для заробітку, поступово туди переїжджають люди, вони купують житло і збільшують на нього попит, тому будується більше будинків. Люди перевозять в них свої сім’ї, народжують дітей, що дає приріст населенню.

У випадку Ірпіня житла будується багато, але це не пов’язано з економікою міста. Оскільки Ірпінь знаходиться недалеко від Києва, а житло в ньому дешевше ніж в столиці, значна кількість мешканців Києва перебираються жити в Ірпінь, продовжуючи працювати в Києві. Чому це проблема?

Коли люди живуть в місті, вони поступово зношують його інфраструктуру. Кожен раз виносячи сміття, зливаючи брудну воду, проїжджаючи машиною по дорозі по трохи зношуються труби, закінчуються сміттєзвалища та псуються дороги. Тому щоб підтримувати інфраструктуру в належному стані постійно потрібні гроші в міському бюджеті. Їх забезпечують податки. Саме за гроші від податків прибирають вулиці, створюють парки, будуть дитячі садочки та ремонтують дороги.

Податки сплачують або коли купують товари і послуги(ПДВ), або коли отримують зарплату ( ПДФО та ЄСВ). Ці податки йдуть в загальний бюджет, а потім розподіляються в місцеві бюджети. Які міста дали більше податків, ті потім і отримують більше з державного бюджету. Також є специфічні місцеві податки, які йдуть одразу в місцевий бюджет і не залежать від доброї волі центральної влади.

Оскільки більшість населення Ірпіня працює в Києві, то податки вони сплачують в столичний бюджет. Так само, оскільки сфера торгівлі та послуг в Ірпіні гірша ніж в Києві, більшість товарів купують в столиці, тому податки теж йдуть в Київ. Таким чином люди зношують інфраструктуру Ірпіня, а податки, які мали б її відновлювати, сплачують в бюджет Києва.

Виникає питання – а як же тоді владі Ірпіня вдається створювати такі гарні парки, дитячі майданчики та сквери? Переважно за рахунок пайових внесків забудовників. Це гроші, які передає місту компанія, що будує житло. За кожен новий будинок місто отримує від забудовника трохи грошей, які йдуть на нові парки.

Тобто щоб отримати новий парк, треба збудувати новий будинок. Це +500 мешканців міста, які використовують інфраструктуру Ірпіня, а податки на її утримання знову ж таки платять в Київ. Більше парків – більше будинків – більше мешканців – більше зношення інфраструктури.

До чого призведе така політика протягом 5-10 років?

1) Транспортний колапс.

Оскільки більшість міста працює, навчається, купує та розважається в Києві, а грошей на будівництво нових доріг в Ірпіня немає, з нього буде все важче виїхати зранку і повернутись ввечері. Такий колапс зараз є в містах супутниках російської Москви – Корольові та Митищах, які розвивались саме за такою логікою.

2) Зношеність інфраструктури.

Якщо трубою користується 1000 людей, а гроші за її користування платить 100 людей, то швидкість з якою вона ламається в 10 разів більша ніж швидкість накопичення грошей на її ремонт. Поступово вся інфраструктура почне «вилітати», а грошей на її відновлення вже не буде, бо закінчиться територія де можна будувати нові будинки.

3) Концентрація влади в руках забудовників.

Оскільки будівництво є основним прибутковим бізнесом в Ірпіні, поступово всю владу в місті отримають забудовники. Вже зараз в міській раді 2/3 депутатів афільовані з будівельними компаніями. Таким чином вся влада в місті буде концентрована в руках малої групи людей, що автоматично призведе до зловживань. Наприклад, коли закінчиться вільне місце для нових будинків, забудовники контролюючи владу в місті, почнуть відбирати землю у власників приватних будинків.

Заради справедливості, є тактичні рішення міської влади, які відтермінують настання колапсу. Це відновлення стадіону, лікарні та будівництво нових садочків. Проте загальна стратегія розвитку міста помилкова. Стабільний добробут міста може бути досягнутим лише якщо в ньому висока ділова активність, тобто податки сплачуються в місцевий бюджет, а не бюджет сусіднього міста. Для цього потрібно щоб в Ірпіні було не лише де жити, а й де працювати.

Ірпінь зараз схожий на парубка, в гарному костюмі на дорогій автівці, який веде шикарний стиль життя. Для більшості здається що цей хлопець успішний і добре заробляє. Насправді ж він лише витрачає гроші з кредитної картки. З часом їх доведеться віддавати і тоді зникнуть його гарні костюми, дорога автівка та шикарний стиль життя, а залишаться сурові будні і злидні.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 4  - Нi  

Коментарі

Ігор Рекун   461 день тому   #  

Все вірно. Глобальна проблема. І таке стосується не тільки цих суміжних міст, а й навіть тих, де є поруч села з "царськими селами" або й просто села (н\п: поруч з Конотопом є Підлипне, але роботи і бізнесу там немає, та у процесі терадмінреформи там такий безлад, і переважно тому, що з людьми не ведеться просвітницька, роз'яснювальна робота - а могло б бути краще і ефективніше). Ба більше: така ситуація, як описав Олександр і у стосунках Конотоп-Київ - майже все працездатне населення (аж до відставних міліціянтів, вояк, спортсменів, які йдуть у охоронні служби) працює у столиці, там і податки їх, але житло і сім'ї мають у Конотопі, де жоден завод не працює (подивіться на зал.вокзалі - навпроти колись потужний вагонремзавод, ще раніше Конотопський паровозовагоноремонтний завод, що діяв понад сотню років, вже розібрали до фундемента). І що робити, Олександре? Добиватися зміни податкової системи (наприклад, сплачувати податки залежно від часу перебування на території: тиждень в охороні у Києві, тиждень дома - це 50 на 50, а ще за кожного члена родини, що живе у Конотопі - мін. 100+100). І взагалі, міська полісі в ході терадмінреформи потребує грунтовного аналізу, вивчення, пропозицій за участі містян. Дякую, вам за підняту проблему! Якщо не проти, я б її переніс на інші платформи, соцмережі, сайти. Принаймні свій пост розміщу, з посиланням на вашу публікацію.

  •   Пiдписатися на новi
Анатолий Каштанов   423 дні тому   #  

Маємо стрімкий розвиток городів-супутников, та стрімкий розвиток громадського транспорту другого рівня, середня скорость якого 100-150 км/г. Майбутне вже наступило, див. якій транспорт пропонуємо в країні Наприклад Харків-Дніпро 40 мін. https://skywayinvestgroup.com/novovsti/proverka-salona-yunibusa-skyway-na-vmestitelnost/ все не так погано.

  •   Пiдписатися на новi
мирослава Свистович   308 днів тому   #  

Податок на прибуток громадян - місцевий податок - головний податок у всіх бюджетах, який у всіх (майже всіх) країнах сплачується за місцем проживання.

  •   Пiдписатися на новi
Олексій Н   441 день тому   #  

На Заході ця проблема давно вирішена - податок на нерухомість, який іде в місцевий бюджет. Чим дорожча нерухомість тим більше відносна сума податку. Це ми теж ввели в України, але поки що це не працює як повинно. Але з часом все стане на місце. Крім того якщо людина прописана в Ірпіні і має там основне місце проживання, то її подохідний налог сплачується там де вона живе, а не там де вона працює.

  •   Пiдписатися на новi
мирослава Свистович   308 днів тому   #  

хто сплачуватиме податки на багатоповерхівки. якщо брати квартири то більшість з них не підлягають оподаткуванню за нормами

  •   Пiдписатися на новi
Волков Едуард   439 днів тому   #  

Я так розумію, що будь-яку проблему потрібно вирішувати, виходячи з причин, які її започаткували. У даному випадку такою причиною є житло, а якщо точніше - його вартітсь порівняно з м. Києв. Також не останню роль у рішенні придбати житло в Ірпені є те, що Києв поступово і невідхильно перетворюється в місце потенціної екологічної катастрофи. Крім цього багато мешканців Ірпеня, які зараз працюють та сплачують податки в інших містах, залюбки робили би це в межах свого міста. Таким чином легко приходимо до першого висновку, що владі м. Ірпень необхідно вирішити питання створення там сприятливих інвестиційних умов для бізнесу, як великого, так і середнього. Надати можливість бізнесу інвестувати в будівництво соціального житла для своїх робітників та розвивати відповідну інфраструктуру. Така практика не є новою і успішно використовувался тоді, коли Україна ще не була такою залежною від американського доллара. Тобто як кажуть:" Нічого нового під Луною". Але ж має бути як це зараз модно казати політична воля осіб, якім довірили керувати містом.

  •   Пiдписатися на новi
Олексій Н   439 днів тому   #  

Ні, Едуард, Ви зовсім не праві. Не потрібно районам створювати ніяких сприятливих умов для бізнесу. Це можна робити тільки на рівні області. Чому? У нас тисячі районних центрів. Уявіть собі що вони всі почнуть залучати бізнес до себе. Як вони можуть це зробити? - тільки пропонуючи пільги. Якщо всі районні центри включаться в таку "гонку пільг" то в кінці кінців переможе той у кого буде все безплатно. А з чого тоді жити? Насправді, для того щоб збирати багато місцевих податків потрібно щоб у тебе були як найбільше дорогих будинків та житла, з яких платилося найбільше податків за нерухомість. На заході багатії живуть (і платять податки) там де є все і дозвілля, і інфраструктура (школи, дороги, лікарні, магазини, спортивні об'єкти) і невелика відстань до мегаполіса. У Ірпіні зараз є тільки невелика відстань до міста. У все інше Ірпіні потрібно вкладати гроші, щоб перетягнути до себе як найбільше з Києва людей з високими статками. Тоді і податки на житло потечуть рікою в місцевий бюджет.

  •   Пiдписатися на новi
мирослава Свистович   309 днів тому   #  

Коли Ірпінь був зеленим містом. то всі багатії мріяли тут жити купували землю по 27 тис доларів за сотку будували будинки. - Це той шлях про який ви Кажете...., Але хто з багатіїв захоче жити в бетонних гето?. Природа знищена - для них основний фактор . і тепер їх сюди ніякою інфраструкторою не заманиш. Вини краще у Пущі водиці а бо Кончі житимуть...

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.