•  

+ Пiдписатися

Проблеми функціонування ЦНАПів як складової частини інформаційного суспільства   

На думку американського соціолога і публіциста Деніела Белла - інформаційне суспільство потрібно розглядати, як найбільш просунуту (вдосконалену) фазу розвитку постіндустріального цивілізаційного розвитку, яка заснована на представленні інформації у вигляді основного продукту життєдіяльності людини. Саме той факт, що більша частина людства вже вступила в еру інформаційного суспільства, має визначити для світу (а багато в чому вже визначила для ряду економічно розвинених країн) інтенсифікацію соціально-економічного розвитку, певний імунітет від корупції та створення загальнодоступного (істинно демократичного) середовища життєдіяльності з рівними можливостями для кожної людини незалежно від її специфічних особливостей.

Однією з найбільш характерних ознак інформаційного суспільства для будь-якої держави є Електронний уряд (e-Government), функціонування якого має забезпечувати задоволення потреб всіх категорій громадян та суб'єктів господарювання в інформаційних продуктах і послугах. Наявність же такого повноцінно функціонуючого Електронного уряду в Україні є не тільки показником причетності нашої держави до світового інформаційного співтовариства, а й однією з головних передумов (універсальним інструментом) для стабілізації соціально-економічної обстановки в країні і подальшого її інтенсивного всебічного розвитку.

Це і очевидно, адже всеосяжне впровадження механізмів Електронного уряду, як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях дозволить успішно реагувати на такі надзвичайно актуальні для нашої країни виклики, як:

  • попередження низової корупції в органах центральної та регіональної влади;
  • підвищення якості, номенклатури та рентабельності надання державних послуг;
  • оптимізація діяльності місцевих органів влади та самоврядування;
  • економія матеріальних та часових ресурсів;
  • забезпечення умов для економічного та наукового розвитку;
  • забезпечення умов для розвитку електронної демократії.

Але, разом з тим, не дивлячись на всю соціально-економічну значимість якнайшвидшого впровадження Електронного уряду в органи державної влади всіх рівнів, виходячи з індексу розвитку Електронного уряду за даними ООН на 2014 рік, Україна знаходиться лише на 87-й позиції серед 193 країн, які піддалися дослідженню.

Перешкоди з впровадженням Електронного уряду в нашій країні в значній мірі зумовлюються існуючими проблемами у впровадженні такої важливої його складової, як надання громадянам та суб'єктам господарської діяльності сервісного обслуговування з боку держави на основі функціонування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів). Ці Центри на даний момент є одним з найбільш ефективних та швидкодіючих засобів для підвищення якості життя громадян в нашій країні. Даний засіб у вигляді повноцінного функціонування вищезгаданих ЦНАПів є особливо актуальним в момент, коли Україна, в силу економічної кризи, не може забезпечити оперативного та відчутного підвищення добробуту своїх громадян.

Істотним фактором для підвищення ефективності роботи цих Центрів є проведення періодичних комплексних опитувань їх співробітників з метою виявлення потреб і потенційних можливостей даних ЦНАПів. Саме таке опитування і було проведено комунальним підприємством «Обласний інформаційно-аналітичний центр» на Порталі збору даних за адресою: http://survey.odessa.gov.ua.

Слід зазначити, що опитування проводилося в рамках реалізації Програми "Електронне урядування для підзвітності влади та участі суспільства" (EGAP), яка реалізується в 2015-2019 рр. Ця програма спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які повинні удосконалити якість управління, поліпшити взаємодію влади і громадян, а також сприяти соціальним інноваціям в Україні.

Зведеними, результуючими показниками цього досить великого і багато аспектного опитування є:

  • Рейтинг ефективності і потенційних можливостей функціонування ЦНАПів (http://bit.ly/2clGLvk).
  • Оцінка потреб ЦНАПів на основі аналізу їх загальних характеристик (http://bit.ly/2d73ihN).
  • Оцінка потреб ЦНАПів в матеріально-технічних ресурсах (http://bit.ly/2cOULjP).
  • Оцінка потреб ЦНАПів в інформаційних ресурсах та програмному забезпеченні (http://bit.ly/2cTUgbu).
  • Оцінка потреб ЦНАПів щодо кадрових ресурсів (http://bit.ly/2cudIKK).
  • Оцінка потреб ЦНАПів щодо підвищення ефективності та доцільності наданих ними послуг (http://bit.ly/2cYoOGG).

Для розрахунку рейтингу ефективності і потенційних можливостей функціонування ЦНАПів була розроблена відповідна Методика (http://bit.ly/2d73zRQ), яка додається до Аналітичної довідки за підсумками вищеназваного опитування (http://bit.ly/2cXnmTp).

При визначенні потреб по всім перерахованим вище категоріям оцінок були проаналізовані в загальній сукупності 39 параметрів, кожен з яких міг мати одну з наступних оцінок:

1 - ЦНАП вимагає задоволення потреби в плановому порядку.

2 - ЦНАП вимагає задоволення потреби в першочерговому порядку.

У підсумку, за результатами розрахунку вищезазначеного рейтингу ефективності і потенційних можливостей ЦНАПів з максимально можливих 171 балів найбільшу кількість балів було набрано такими ЦНАПами, як:

  1. ЦНАП Ліманської (Комінтернівської) РДА - 113 балів
  2. ЦНАП Чорноморської міської ради - 98 балів
  3. ЦНАП Ізмаїльської міської ради - 96 балів
  4. ЦНАП Білгород-Дністровської міської ради - 91 бал

Своє лідерство 4-ре вище перелічені ЦНАПи в основному забезпечили за рахунок таких характеристик, як: місце розташування, наявність рецепції, функціонування електронної черги, наявність електронних інформаційних терміналів, середньоденна кількість обслуговуваних відвідувачів, висока надійність системи безпеки, належні умови доступності для людей з інвалідністю, достатній асортимент надання супутніх послуг. Але, головне, що характерно для всіх лідерів даного рейтингу, це високий ступінь інформатизації їх діяльності та широкий асортимент надання адміністративних і муніципальних послуг.

Найменше число балів набрали такі ЦНАПи, як:

  1. ЦНАП Тарутінської РДА - 45 балів
  2. ЦНАП Балтської міської ради - 40 балів
  3. ЦНАП Міколаївської РДА - 36 балів.

Таким чином, Одеські регіональні ЦНАПи використовують свої потенційні можливості в рамках від 21 до 66 відсотків. Середній же відсоток ефективності роботи ЦНАПів становить всього лише 41%

За результатами аналізу сумарних потреб ЦНАПів в найгіршому становищі опинилися ті регіональні центри, які мають малодоступні та не обладнані належним чином приміщення з низьким рівнем інформатизації і мізерним асортиментом надаваних послуг.

Гнітючим результатом описуваного опитування виявилося також і те, що жоден з 30-ти опитаних ЦНАПів не зафіксував у себе надання соціальних послуг. Це дуже сумний факт з точки зору того, що в наш час переважна частина громадян відчуває (або буде відчувати) найбільшу потребу саме в таких соціальних послугах, як, наприклад, оформлення житлової субсидії. Крім того, тут потрібно, наприклад,  враховувати такі життєві ситуації, як народження дитини. У цьому випадку, зареєструвати факт народження дитини і місце його проживання дуже просто в ЦНАПі, але при цьому, для того, щоб отримати на дитину державну допомогу, потрібно все одно звертатися в управління соціального захисту населення райдержадміністрації. У чому ж тоді полягає доцільність функціонування ЦНАПів, як єдиних центрів надання послуг?

Основні причини всіх виявлених в ході опитування проблем щодо функціонування ЦНАПів можна розділити на дві наступні підгрупи:

  1. Відсутність матеріальних стимулів для підвищення якості та розширення асортименту послуг у співробітників самих ЦНАПів.
  2. Усілякий опір при передачі ЦНАПам права на обслуговування громадян та суб'єктів господарської діяльності з боку тих державних і муніципальних структур, які раніше здійснювали таке обслуговування самостійно. Такий опір пояснюється тим, що співробітники цих структур елементарно бояться подальших за такою передачею об'єктивних штатних скорочень. Крім того, завдяки такій передачі ЦНАПам частини робіт, співробітники вищеназваних структур можуть позбутися додаткових доходів внаслідок застосування механізмів низової корупції.

Рішення проблем в кожній підгрупі вимагає застосування свого цілісного комплексу методик та підходів.

Наприклад, для формування матеріальної зацікавленості у співробітників ЦНАПів потрібно вдосконалити нормативно-законодавчу базу таким чином, щоб:

  1. Розраховувати заробітну плату основного персоналу ЦНАПів за відрядно-преміальною системою оплати праці на основі встановлених тимчасових норм та критеріїв якості надання тієї чи іншої послуги.
  2. Частково або повністю перевести ЦНАПи на госпрозрахункову основу, так щоб персонал був зацікавлений в розширенні номенклатури та обсягів, як основних, так і супутніх послуг.
  3. Розширити можливості громадського контролю якості та своєчасності надання пільгових або безкоштовних послуг, а також надати місцевій владі важелі впливу на ті ЦНАПи, до роботи яких є претензії з боку обслуговуваних ними громадян.

Опір сторонніх структур під час передачі ними часткових повноважень ЦНАПам слід долати за рахунок розробки комплексних регіональних програм по оптимізації штатів співробітників місцевих органів влади і самоврядування. Саме в цих програмах слід передбачити гарантії працевлаштування тих співробітників, в послугах яких може відпасти необхідність при передачі частини повноважень ЦНАПам. Так, для забезпечення таких гарантій може бути передбачено розширення функціональності відповідного виконавчого органу влади, як за рахунок перерозподілу штату всередині цього органу, так і за рахунок створення нових комунальних підприємств на умовах самоокупності.

Взагалі, реанімування кожного окремого ЦНАПу вимагає суто індивідуального підходу з максимальним урахуванням територіальних, галузевих, інфраструктурних та національно-культурних особливостей тих регіонів, де ці ЦНАПи розташовані.

Список використаних джерел:

  1. Аналітична довідка за результатами опитування ЦНАПів Одеської області в 2016 році (http://bit.ly/2cXnmTp).
  2. Вікіпедія - Інформаційне суспільство (http://bit.ly/2dhjZWD).
  3. Вікіпедія - Електронний уряд (http://bit.ly/2d7QR7j).
  4. Рейтинг країн світу за рівнем розвитку електронного уряду (http://bit.ly/2d7ROMS).
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.