В попередньому записі описував створену групу, яка виросла до НГО. Кроки розвитку, важливі рішення. В коментарях торкнувся і теми мотивації учасників. Наступним етапом, після реєстрації ГО та народження ідеї створення школи правової освіти, стала кваліфікація учасників. Практично ніхто не уявляв як працювати.

  Саме тут став в нагоді ГУРТ, перечитували новини,  подавали заявки на участь у тренінгах, та роз’їхались по країні вчитись. Згадався допис Олександра Равчева, про ефективність тренінгів. Ті учасники, що потрапляли на будь, який тренінг вперше, прямо сяяли від щастя. Відчувався потужний заряд.

 На мене ж це вже не діє. Можливо особистий склад характеру, можливо наявність досвіду , потроху, але в багатьох сферах і мене важко зачепити чимось «свіжим». Та й мета відвідування тренінгів була різною, комусь було потрібно перше знайомство з рухом громадських організацій, та основи діяльності. Мені було потрібно дещо інше. Потрібно було реалізувати ідею волонтерським складом, та без фінансування. Почали розробляти стратегію, як заявити про себе, як залучити партнерів, отримати підтримку своїм намірам.

  Практично всі проблеми вирішив семінар від АХАЛАР. Перечитуючи оголошення про тренінги натрапив і на їхню інформацію. Здалася дещо складною процедура реєстрації на семінар, та перелік різних назв: АХАЛАР, Добродел, Территория развития. Часу шкода, розбиратись не хотілось, але зацікавила пропозиція розмістити свою ідею на ресурсі «Добродел». Побачив в цьому можливість.

  Розміщення матеріалу виявилось нескладним і доступним (намагався в минулому році викласти ідею на ресурсі «Велика ідея», та відмовився на самому початку. Здалося що потрібно бути супер маркетологом та режисером в одній особі). Після того як організація була представлена на сторонньому ресурсі, який містив багато ідей, та мав приємний вигляд, в нас з’явилась точка опори.

 До цього ми планували розпочати перші уроки правової освіти для студентів автошкіл, використовуючи їх приміщення, але нам двічі відмовили. В наступну школу ми пішли озброєні, під час спілкування з керівником запропонували відкрити сайт «Добродел», там про нас написано. Так ми отримали можливість розпочати навчання Полтавців.

 Коли мене запросили на семінар, я спочатку відмовився їхати, я вже мав те що хотів і ледь не втратив наступний «бонус». Я вперше потрапив на такий тренінг де розмовляли не про теорію, кожен привіз свою ідею, та працював над нею. Чотири дні ми чули критику, рекомендації, аналізували. Але я працював над реальним проектом, досі використовую свої записи, навіть аркуші з фліпчартів забрав із собою в Полтаву. Тепер втілюємо правову освіту, відмовились від автошкіл, перейшли в бібліотеки, працюємо зі ЗМІ. Усе по наміченим планам. Залишився дуже задоволений та вдячний за таку потужну підтримку АХАЛАРу. Наступним бонусом виявилась підтримка реалізації, консультування в процесі, постійний зв’язок. Ще два тестові етапи, в січні, та навесні наступного року. Можливість фінансування створення сайту.

  Завдяки цій підтримці ми змогли «вийти в люди», але зараз почався наступний етап розвитку, волонтерських ресурсів не вистачає, справа навіть не в кількості людей, потрібне офісне приміщення, хоча б одна людина яка постійно вела б справи не відриваючись на іншу роботу. Вже маючи втілені ідеї, та інформаційну підтримку почали писати проекти. Кожен етап здавався критичним та важким. Та сама справа і з отриманням гранту. Я завжди намагався вирішити фінансову складову працюючи з місцевими підприємцями і не маю досвіду написання проектів. Як завжди, вчитись важко, але доводиться. Розумію що є бар’єр відсутності грантової історії в купі з відсутність досвіду написання це велика перепона. Хотілося б почути поради, як подолати цей бар’єр. Бо не дивлячись на невеликий час існування, організація вже починає розділятись на два напрямки. Напрямок правової освіти, та напрямок моніторингу надання адміністративних послуг. Цей напрямок з’явився після тренінгу від УМДПЛ. Ми вчилися та готові працювати.