•  

+ Пiдписатися

Життя французьких околиць   

23 вересня лекцією французького соціолога-урбаніста, професора кафедри соціології в Університеті Парижу Мішеля Кокореффа розпочався цикл лекцій «Місто – дискримінація, сегрегація, інтеграція – французький досвід», задуманий у співпраці з Центром франко-російських студій (CEFR).

Організаторами лекції виступили Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури. Як відмітив Мішель Кокорефф, досліджуючи околиці (фр. термін banlieue) великих міст, наприклад, Парижу чи Марселя, стало зрозуміло, що там склався свій окремий спосіб життя, який значно відрізняється від життя інших кварталів і районів, який займає особливе місце в суспільній свідомості французів.

Перша хвиля будівництва таких кварталів з’явилася в повоєнні часи, десь у 50-х роках, і мала важливе суспільне значення. Такі забудови вирішували житлові проблеми людей за помірну ціну. Мешканці отримували всі сучасні на той час побутові зручності і сприймали таке житло як великий прогрес.

Однак із часом нашвидкуруч збудовані будинки почали руйнуватися і втрачати ціну. Туди почали заселятися люди з невеликими доходами. Ці райони стали місцями концентрації не лише соціальних проблем, таких, як безробіття і злочинність, але й міських – ізоляція і деградація міського простору.

Страхи населення ростуть, люди побоюються, що в країні формуються території, де республіка безсила. В таких місцях у молодих немає майбутнього, процвітає незаконна торгівля, відбуваються масові безлади, на вулицях господарюють банди, поширений нелегальний дохід (неофіційна праця або продаж наркотиків). При цьому Французька Республіка не визнає подібних «народних кварталів», як їх називають французи, або так званих гетто, проте сама їх і утворює, як зазначив лектор.

Міська і соціальна маргіналізація частини населення сьогодні – це реальність. Мішель Кокорефф повідомив, що майже 70% житла в країні є соціальним та за статистичними даними у бідних кварталах живуть 4,5 млн. французів. Кількість їх збільшилася після 2000 років із введенням євро, яке багатьох привело до фінансового краху, а також з наданням дешевих (неякісних) кредитів у США.

Однак не тільки йде протистояння між багатими та бідними кварталами, а й складається своя ієрархія в середині них, у зв’язку з чим виникають конфлікти. Ця градація відбувається в залежності від доходів мешканців, в першу чергу, від наявності роботи. Якщо є, то люди з безстроковим трудовим договором є більш захищеними і мають постійний дохід, тож у цих кварталах вони мають краще положення. Французи, котрі мають роботу за строковим контрактом, а це 70% працівників, є більш залежними від економічної ситуації в країні й можуть у будь-який момент втратити роботу. Інші мешканці – безробітні, у тому числи тривалі безробітні (більше 2 років) і залежні від соціальної допомоги.

Ці суспільні протиріччя стають причиною не тільки поділу на людей із тавром бідності та без нього,  а й виключення людей на край та поза межі суспільства, а також відбувається «дестабілізація стабільного», яка загрожує суспільству, побудованому на цінностях соціальної згуртованості, солідарності, перерозподілу.

Однак, як повідомив лектор, зменшення напруженості у народних кварталах залежить від політичної та економічної кон’юнктури, й за появи нових робочих місць ситуація у цих околицях зміниться на краще.

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 3  - Нi  

Коментарі

Виктория Куцова   321 день тому   #  

Мне понравилась статья, она написана понятным языком, но в тоже время открывается жизнь бедных, "народных" кварталов, о которых не часто пишут в прессе. Спасибо .

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.