Увiйти
+ Пiдписатися
Папір та інформаційні технології
Останнім часом майже ні в кого не виникає сумніву в тому, що сучасні інтернет-технології мають повністю або майже повністю витіснити папір з нашого життя. Наскільки це підтверджується дослідженнями і чи є майбутнє у паперу?
Замість епіграфу:
З часу створення цього прекрасного фільму пройшло вже 30 років. Звичайно, «прогнози» персонажу не збулись: і кіно, і театр, і книги існують, а телебачення хоч і обіймає стійкі позиції, але вже ніколи не стане єдиним та безальтернативним джерелом та носієм інформації.
Але зараз є багато таких «Родіонів», які прогнозують витіснення усіх каналів, носіїв та джерел інформації Інтернетом.
Зокрема, часто лунає думка про те, що розвиток цифрових технологій має знищити інтерес до паперу як носія інформації. Цьому є багато непрямих підтверджень, таких як, наприклад, зростання інтересу до електронних та аудіо-книг, продажів бук-рідерів, переходу популярних газет в он-лайн та відмови від паперових версій, тощо.
АЛЕ!
Дані профільного дослідження вказують на те, що за останні 20 років (той самий період, коли Інтернет та пов’язані з ним технології набули найбільших темпів розвитку) світовий попит на папір зріс в 4 (чотири!!!) рази, і в двічі – за останні 10 років (з 2000-го по 2010-й)!
Причому, лідерами по використанню паперу є ті країни, де інформаційні технології найбільш поширені або найшвидше розвиваються.
Фактично, можна говорити про те, що інформаційні технології стали не «вбивцями» паперу, а послужили каталізатором стрімкого зростання попиту на нього. Технології друку та додрукарської підготовки стали простими, доступними та відносно дешевими, завдяки, звичайно, тим самим ІТ.
Також аналітики прогнозують подальше зростання попиту на папір, констатуючи при цьому той факт, що світова індустрія виробництва паперу та сировини для нього фактично вже досягли максимально можливої межі і в подальшому може йти мова лише про здороження паперової продукції, а не про збільшення обсягів її виробництва.
Той факт, що розвинені країни не відмовились, а навикати – продовжують нарощувати обсяги використання паперу говорить про те, що папір залишається актуальним та ефективним джерелом розповсюдження й носієм інформації. Історії про офісних співробітників, які роздруковують електронну пошту і читають листи з паперу, звичайно, мають місце бути, але стосуються вони, по-перше, новачків, а по-друге, не впливають суттєво на зростання попиту на папір (так, звичайно, коли процес створення паперового документу був більш складним та трудомістким, люди не могли собі дозволити розкоші бути недостатньо уважними чи старанними, адже їм довелося б передруковувати його на машинці або переписувати від руки декілька разів). Левова ж доля паперу використовується в рекламних цілях (в тому числі – для упаковки).
Тобто, не зважаючи (а можливо й завдяки) стрімкому розвитку ІТ, транснаціональні компанії не відмовляються, а нарощують обсяги споживання паперу для рекламних цілей, а значить – знають про його ефективність!
Пропоную тепер від глобального рівня перейти на національний.
За даними останнього широко розрекламованого дослідження інтернет-аудиторії, в Україні кожен третій її мешканець використовує Інтернет. Однак, якщо прочитати повідомлення уважніше, побачимо, що це частка українців, які використовують мережу хоча б один раз на місяць! При тому, що поняття «користуватись Інтернетом» у кожного може бути своє: хтось раз на місяць дивиться погоду, хтось час від часу заходить на свою сторінку в Одноклассниках щоб відповісти на повідомлення, хтось шукає реферат або качає музику для телефону – і всі ці люди вважають, що вони є користувачами Мережі. Тобто, кількісні дані інтернет-аудиторії майже ні про що не говорять, і реальний відсоток людей, які споживають інформацію здебільшого або виключно через Інтернет, є набагато меншим.
При чому це також стосується й молодих українців: якщо 95 відсотків старшокласників та студентів мають аккаунти в соціальних мережах це ще не значить, що всі вони є активним користувачами Інтернету і он-лайн рекламні технології, орієнтовані на них, є такими вже ефективними.
Отже, папір як канал розповсюдження та носій інформації в Україні залишається актуальним, по-перше, через низький рівень поширення інформаційних технологій (точніше – «глибину» цього поширення), а по-друге, і зі зростанням цього рівня, як показує досвід більш цивілізованих країн,не ставатиме менш популярним та запитуваним. Мабуть, такі особливості нашої європейської цивілізації, по суті – паперової.
Яке це має відношення до неурядових організацій?
Кількість годин на добу є обмеженою, обсяг уваги споживача – теж.
НУО мають розуміти, що розповсюджуючи свою рекламну (в широкому сенсі) інформацію вони конкурують за увагу споживача не тільки (і не стільки) з іншими організаціями «третього сектору», але й, здебільшого, з бізнесом. А бізнес має більше інструментів, володіє досконалішими технологіями і, звичайно, ресурсами, яких не вистачає громадським організаціям.
Це означає, що НУО, плануючи випуск та розповсюдження тієї чи іншої друкованої продукції, варто дуже ретельно підходити до її розробки, наповнення, виготовлення, тощо, з метою якомога ефективнішого використання завжди обмежених ресурсів.
Про те, як підвищити ефективність та результативність друкованої рекламної продукції напишу в одній з наступних публікацій.
А зараз запрошую вас відвідати спеціально розроблений блог, присвячений рекламній та PR діяльності неурядових організацій. Цей блог є частиною однойменного проекту «САМЕ ЧАС», який я презентую в найближчому майбутньому.
Бажаю Вам світлих ідей!
Замість епіграфу:
З часу створення цього прекрасного фільму пройшло вже 30 років. Звичайно, «прогнози» персонажу не збулись: і кіно, і театр, і книги існують, а телебачення хоч і обіймає стійкі позиції, але вже ніколи не стане єдиним та безальтернативним джерелом та носієм інформації.
Але зараз є багато таких «Родіонів», які прогнозують витіснення усіх каналів, носіїв та джерел інформації Інтернетом.
Зокрема, часто лунає думка про те, що розвиток цифрових технологій має знищити інтерес до паперу як носія інформації. Цьому є багато непрямих підтверджень, таких як, наприклад, зростання інтересу до електронних та аудіо-книг, продажів бук-рідерів, переходу популярних газет в он-лайн та відмови від паперових версій, тощо.
АЛЕ!
Дані профільного дослідження вказують на те, що за останні 20 років (той самий період, коли Інтернет та пов’язані з ним технології набули найбільших темпів розвитку) світовий попит на папір зріс в 4 (чотири!!!) рази, і в двічі – за останні 10 років (з 2000-го по 2010-й)!
Причому, лідерами по використанню паперу є ті країни, де інформаційні технології найбільш поширені або найшвидше розвиваються.
Фактично, можна говорити про те, що інформаційні технології стали не «вбивцями» паперу, а послужили каталізатором стрімкого зростання попиту на нього. Технології друку та додрукарської підготовки стали простими, доступними та відносно дешевими, завдяки, звичайно, тим самим ІТ.
Також аналітики прогнозують подальше зростання попиту на папір, констатуючи при цьому той факт, що світова індустрія виробництва паперу та сировини для нього фактично вже досягли максимально можливої межі і в подальшому може йти мова лише про здороження паперової продукції, а не про збільшення обсягів її виробництва.
Той факт, що розвинені країни не відмовились, а навикати – продовжують нарощувати обсяги використання паперу говорить про те, що папір залишається актуальним та ефективним джерелом розповсюдження й носієм інформації. Історії про офісних співробітників, які роздруковують електронну пошту і читають листи з паперу, звичайно, мають місце бути, але стосуються вони, по-перше, новачків, а по-друге, не впливають суттєво на зростання попиту на папір (так, звичайно, коли процес створення паперового документу був більш складним та трудомістким, люди не могли собі дозволити розкоші бути недостатньо уважними чи старанними, адже їм довелося б передруковувати його на машинці або переписувати від руки декілька разів). Левова ж доля паперу використовується в рекламних цілях (в тому числі – для упаковки).
Тобто, не зважаючи (а можливо й завдяки) стрімкому розвитку ІТ, транснаціональні компанії не відмовляються, а нарощують обсяги споживання паперу для рекламних цілей, а значить – знають про його ефективність!
Пропоную тепер від глобального рівня перейти на національний.
За даними останнього широко розрекламованого дослідження інтернет-аудиторії, в Україні кожен третій її мешканець використовує Інтернет. Однак, якщо прочитати повідомлення уважніше, побачимо, що це частка українців, які використовують мережу хоча б один раз на місяць! При тому, що поняття «користуватись Інтернетом» у кожного може бути своє: хтось раз на місяць дивиться погоду, хтось час від часу заходить на свою сторінку в Одноклассниках щоб відповісти на повідомлення, хтось шукає реферат або качає музику для телефону – і всі ці люди вважають, що вони є користувачами Мережі. Тобто, кількісні дані інтернет-аудиторії майже ні про що не говорять, і реальний відсоток людей, які споживають інформацію здебільшого або виключно через Інтернет, є набагато меншим.
При чому це також стосується й молодих українців: якщо 95 відсотків старшокласників та студентів мають аккаунти в соціальних мережах це ще не значить, що всі вони є активним користувачами Інтернету і он-лайн рекламні технології, орієнтовані на них, є такими вже ефективними.
Отже, папір як канал розповсюдження та носій інформації в Україні залишається актуальним, по-перше, через низький рівень поширення інформаційних технологій (точніше – «глибину» цього поширення), а по-друге, і зі зростанням цього рівня, як показує досвід більш цивілізованих країн,не ставатиме менш популярним та запитуваним. Мабуть, такі особливості нашої європейської цивілізації, по суті – паперової.
Яке це має відношення до неурядових організацій?
Кількість годин на добу є обмеженою, обсяг уваги споживача – теж.
НУО мають розуміти, що розповсюджуючи свою рекламну (в широкому сенсі) інформацію вони конкурують за увагу споживача не тільки (і не стільки) з іншими організаціями «третього сектору», але й, здебільшого, з бізнесом. А бізнес має більше інструментів, володіє досконалішими технологіями і, звичайно, ресурсами, яких не вистачає громадським організаціям.
Це означає, що НУО, плануючи випуск та розповсюдження тієї чи іншої друкованої продукції, варто дуже ретельно підходити до її розробки, наповнення, виготовлення, тощо, з метою якомога ефективнішого використання завжди обмежених ресурсів.
Про те, як підвищити ефективність та результативність друкованої рекламної продукції напишу в одній з наступних публікацій.
А зараз запрошую вас відвідати спеціально розроблений блог, присвячений рекламній та PR діяльності неурядових організацій. Цей блог є частиною однойменного проекту «САМЕ ЧАС», який я презентую в найближчому майбутньому.
Бажаю Вам світлих ідей!
- 16.10.2010
Михайло Ізюмський 
36
Коментарі
думаю, бумажные носители информации будут уходить в прошлое... Причин много: и развитие технологии, стремительное уменьшение лесов и как следствие ухудшение экологии, и еще огромное количество факторов. Думаю, лет через 5-10 у школьников будет попросту 1 электронный учебник, с объемом учебников на весь курс обучения, да и не факт что останутся тетрадки.... даже если бы их внедрить сейчас - он окупается за 1-2 года (по стоимости новых "бумажных" учебников) и гораздо легче будет выпускать новые пособия, их попросту нужно будет загрузить в электронную книгу.
да и скорее всего, такие девайся уже будут иметь выход в инет, что позволит смотреть и читать новости он-лайн.
вот вам яркий пример: электронная библиотека из 153626 художественных книг на русском языке (!!!!!!!!!) по факту влезет в девайс, было бы время на прочтение ;) ссылка на торрент - http://rutor.org/torrent/72001/biblioteka-librusek-po-sostojaniju-na-4-oktjabrja-2010-myhomelib-2010-fb2 правда объём серьезный - около 36GB
можна пишатися, що перший такий підручник розробили українці
http://www.the-ebook.org/?p=2441
правда, наскільки я зрозумів з сайту виробника, поки що вони в продаж не надійшли (саме таку модель замовити неможливо зараз).
та звідки, по-вашому, статистика щодо споживання паперу, якщо все так просто й очевидно?
то что лежит на поверхности - не всегда выгодно для тех, кто занимается "бумажной" продукцией. Даже китайцы, со своими тысячелетними традициями уже задумались об запрете выпуска одноразовых палочек (!!!), переходе на пластик или использовании многоразовых. То, что человечество бездумно "гасит" ресурсы земли - это уже и младенцам понятно. А если честно - я бы своему ребенку купил такой девайс, просто жалко смотреть на первоклашек с огромными ранцами набитыми книгами. Да и стоят они немало.... во общем факторов много.....
Прикольно на цю тему якось розповів у Шустера Ренат Кузьмін, заступник генпрокурора. Найбільшим споживачем паперу в Україні зараз, на його думку, є "правова" українська система. За рік, якщо скласти папірці відкритих кримінальних справ в одну стопочку, можна дістатись на місяць...і не раз. а скільки дерев можна було врятувати...
так, в нашій країні "бєз бумажкі ти букашка", а "з бумажкой", правда (на відміну від радянських часів) - "букашка с бумажкой":)
почитайте, до речі, коментарі до останнього запису Тетяни Яцків.
Якщо Естонію завдяки розвитку ІТ називають в світі E-stonia, то нас скоро називатимуть Paperstan:)
в продовження "паперової" теми
http://www.time.org.ua/2010/10/blog-post_5204.html
ну это все по факту шутки :))) оценил)))) а в реалиях, то, что мы носим в карманах (ггг... вы не про то подумали), девайсы, по которым, между прочим, можно еще и позвонить))))) по сути полноценные компы, а по факту лет 10-15 это было фантастикой. Вспомните БК-10, БК-11, Робики, АЙ-Би-ЭМ первых поколений... язык программирования "бэйсик". я сам программы клепал шагов так на 3000-3500 просто для интереса)))) фантасты - не фантасты, но они во многом правы.... наверно в том числе и по матрице и по терминатору, всему свое время
сьогодні, до речі, - Міжнародний день без паперу!
Днями зробила маленький експеримент (хоча результат знала наперед). Під час семінару запропонувала інформаційні та методичні матеріали в двох видах:друковані і на CD -попитом користувались друковані.Цікаво, скільки учасників їх прочитають?!
Зараз готуємо до друку буклети з екологічної тематики для молоді - підкажить - який формат та оформлення ефективніший!
Для того, щоб на поличці гарно стояли - друковані. Для роботи - краще в електронному вигляді.
на сіді я б не робив - в деяких ноутбуках немає сідірома... А на рахунок формату, я б Вам порадив, пані Марино, звернутись до Михайла Ізюмського. Він Вам може допомогти :)
я останнім часом прошу всі матеріали відправляти на електронну пошту, компакт-диски стають настільки ж непотрібними та зайвими як і паперові "роздруківки".
Щодо буклету.
Інформації ви через нього багато не передасте, тому він повинен або викликати бажання ознайомитись з більше детальною інформацією (посилання на інтернет-ресурс, наприклад), або викликати певні емоції, спрямовані на зміну поведінки (власне, в першому випадку теж зміна поведінки - раніше людина цією тематикою не цікавилась, а прочитавши буклет - зацікавилась), або звернути увагу на якусь проблему, але який сенс в простому "звертанні уваги" - все ж таки людина потім має щось зробити, її поведінка має змінитися.
Отже, розробляючи буклет перш за все орієнтуйтесь не на передачу інформації, а на зміну поведінки людини. Звідси й має випливати зміст, оформлення, розповсюдження, тощо.
Всім дуже дякую за поради. Тільки в електороннму вигляді не завжди підходить - не всі мають компи, не мають інтернету.
Буклети - як зробити його емоційним для підлітків. Зміна екологічної свідомоті, зміна еко поведінки. Чи є успішні приклади?
Декілька раз робили флеш моб екологічної тематики, користувались відомими загальними брендами а потрібно брати "за живе" за те, що хвилює тут і зараз.
гляньте статью про мусор на 4-й странице http://gosokil.at.ua/load/gazeta_14/1-1-0-18 (там хороший постер) и просмотрите подборку демотиваторов, там тоже есть на экологическую тематику, может что-то понравится или натолкнет на интересные мысли: http://gosokil.at.ua/load/demotivatory/1-1-0-22
а по факту, молодежь заитересовать, а тем более поменять свои взгляды или привычки не так-то просто.... нужно достаточно много времени и настойчивости, но как говориться "вода камень точит", нужно постоянно работать в этом направлении
Спасибо за инфо,сейчас посмотрю. Настойчивость есть и работаем. Дети с удовольствием воспринимают, нл когда вырастают... куда все девается.
колись я полюбляв макетувати буклети :). відповідальна робота
На ярмарку візьму у тебе консультації. В буклеті буду використовувати резонансні фото з нашого регіону та міста. МАю надію що "зацепить".
я б зробив екобуклет з запахом:), наприкла, сіна. точно зачепить
угу, запах сена с определеных сортов травы... точно зацепит)))
Сіна на Буковині вдосталь і трав запашних теж - я збираю лікарські. Як технічно це зробити? Дуже хочеться щоб дуууже зачепило, особливо по темі сміття.
НАші щорічні паводки нічого не довели деяким мешканцям - викидають сміття і надалі у берег. Потім затори.
В той же час екосвідомих - за опитуванням, стає все більше, звернень більше, але більшість, чекає що хтось прийде і вирішить проблеми.
Через 3 тижня проводимо перші дитячі екологічні громадські слухання - тільки не для "галочки". Чи у когось досвід?
мдя... нехватало еще сена в буклетах.... совсем плохо в нашем государстве.... запрос в мэрию о предоставлении решения горсовета (если таковой имеется) "про благоустрій міста", напря г контролирующих инстанций экологической тематики (хотя те ленивцы работать не хотят), создавайте на базе мэрии ДНД (прописывайте права контроля за благоустройством города) и вперед... акт за незаконный сброс мусора в черте города или в неположеном месте - админ штраф 240 грн, а если умно прописать в решении мэрии -то и больше...... ну а с детьми работать нужно, но после того, как их взрослые родители перестанут выбрасывать мусор куда попало....
попробуйте знаете что... интересная мысль пришла в голову ;) обьявите фотоконкурс на ЭКО тематику среди детей и подростков с названием "взрослые, ЭТО вы нам оставляете в наследство?"... потом пригласите взрослых, пусть посмотрят, может заставит их задуматься
мотивация следующая: детям будет интересно пофотографировать и ознакомится с "местными" достопримечательностями в виде мусорок и свалок, в зрослым будет малёхо стыдно, может и подействует (особенно местным властям) если это мероприятие будет массовое
Идея неплохая, но иногда опасная. Могут побить.
могут. но не побьют. сделать окрытую выставку в общественном месте а потом все фото официально передать в мэрию или администрацию. пусть занимаются и доложат о результатах. иначе ничего не получится, стиль "брошурки-раздали-отчитались" уже не действует. к сожалению.
Єгоре, Марина, слава Богу, не розшифрувала Ваш гумор стосовно запаху певних видів трави :-)) Марино, Ваше запитання з приводу, як зробити буклет емоційним для підлітків, змусило задуматися. Викладу своє припущення, яке потім при нагоді хочу апробувати і в нашій роботі. Через те, що підлітки - люді діяльнісні більше, ніж розмірковуючі, тому здається, що треба робити ставку на цьому. Треба в буклеті придумати якусь "фішку", яка б давала можливість їм проявити певну дію. Спочатку символічну, а потім наступного разу, можна й реальну. Що маю на увазі? Зараз придумаю щось для прикладу.
Можливо як варіант, передбачити в буклеті якийсь відривний купон, на якому підліткам треба написати щось і принести, чи надіслати (можна й в ел.варіанті на ел.пошту) видавцям цього буклету. Наприклад, це "щось" може бути ідеями стосовно того, про що йтиме мова власне у буклеті: як привести до ладу міський пляж, чи як врятувати джерело та ін. Це вже буде першою дією підлітка. Ну, а далі можна продумувати, як скористатись результатами перших дій підлітків і організувати їх на другу дію - реальну: тобто зібратися тоді-то і там-то для того, щоб втілити в життя їхні власні ідеї на користь довкіллю.
смотрите, что-бы от запаха трав (а он видимо должен быть достаточно сильный) не возникло аллергической реакции с вытекающими последствиями.... Да и как должен пахнуть буклет на ЭКО тематику: травами или свалкой?
Как всегда, мы ищем мотивацию, что-бы заинтересовать достаточно инертную молодежь проявить свой интерес к этой теме как говориться "безвоздмездно, тобищь даром", а это очень сложно...
нужно думать....
Точно, Єгоре, в нас думки сходяться щодо того, що треба думати :-)
А я вже уявила такий собі величезний плакат з наклеєними відривними купонами, які пришлють чи принесуть підлітки. Можна навіть у тих закладах, де роздавалися буклети, 3-літрові банки поставити з надписами "Банка ідей" - акція така-то. Чи щось цікавеньке придумати. Тоді купони від таких інтерактивних буклетів ще швидше повернуться.
Взрослые всегда усложняют себе жизнь, при этом всегда (или практически всегда ;) ) забывают спросить у других, в том числе и у подростков. Начнём с мотивации.
1. Топаем в отдел образования с идеей провести в школах написание сочинения на тему Эко тематики (ну тут сами определите, какую задачу нужно решить, в принципе не обязательно только ЭКО, можно даже поднять тему "если бы я завтра был МЭРОМ, то сделал....") ориентировочно 6-11 классы. Это конечно больше принудительная акция, но стартовать добровольно достаточно долго :)
2. Устанавливаем приз за лучшие 3 сочинения с прописаными идеями и их исполнение (ну например грамоты от мэра - "дешево и сердито", но хоть какая-то замануха)
так-с, далее: по итогам 3-х работ с подключением общественных советом молодежи (если такие имеются) или инициативной молодежи воплощаем сию дезнадежную идею в жизнь (обязательно вместе со взрослыми но окончательное решение должно быть за подростками) стараемся воплотить хот ь 50% затеи и как поощрение информируем население статьей, репортажем с обязаловом указания участников (самолюбие как важнейший мотиватор у подростков тоже стоит учитывать). Далее все зависит от количества выделеных средств и наличия доступа к местной прессе и местному телевидию..... продумать план сможете на месте, я только основные точки прописал, хотя могу в некоторых вещах и ошибаться ;)
Если события интересные - телевидение и печатные СМИ обязательно придут, важно правильный прес-релиз подать.
Кстати, о прес-релизе для СМИ. Желательно его не только по электронке заранее отправить или в реадкцию заранее отнести, но и непосредственно на самом мероприятии дать его в руки корреспонденту в бумажном виде.
співзвучне з ідеєю пані Лілії: ось як в Індії "Червоний Хрест" поповнював базу потенційних донорів крові
http://www.time.org.ua/2010/11/blog-post_6115.html