В їжі я особливо не перебірливий, хоча й люблю гарно, смачно та зручно попоїсти. Однак давно вже помітив, що є якась особливість в приготуванні страв: коли дві різні людини з однакових інгредієнтів та за абсолютно однаковим рецептом й технологією готують ту саму справу, і в однієї виходить неймовірно смачно, а в іншої… Ну, якісно, не погано, поживно… Але справжнього задоволення не отримуєш… Мабуть, має значення той душевний стан, в якому людина готує страву. Тому, мабуть, домашня їжа найчастіше є смачнішою, ніж приготована в ресторані…

Зараз переді мною стоїть непроста задача: «продегустувати» сімнадцять «страв», надісланих на конкурс «Кулінарна книга громадського активіста» та обрати переможця, якому ми – команда проекту «САМЕ ЧАС. Інформаційний супровід діяльності неурядових організацій», подаруємо виготовлення власного сайту. Справа виявилася досить непростою, адже все дійсно смачно і поживно. Але якихось критеріїв відбору мені ніхто не дав і я довго не міг зорієнтуватися, за яким саме принципом проводити «відбір». Тоді й згадалося сприйняття реальної їжі, про яке писав вище, і вирішив звернутися до «ірраціонального»:) Тобто, дослухався не до логіки, а до почуттів. Можливо це й не правильно, але коли важко обрати, цей метод теж підходить:)

Перед тим як назвати «страву»-переможця, звертаюсь до авторів усіх інших історій: мені дійсно сподобались усі рецепти, сподобалось ставлення їхніх авторів до своєї справи, любов до того місця, де вони живуть, уміння організовувати та надихати людей. Тому, будь ласка, не ображайтесь! Мій вибір суб’єктивний і ні в якому разі не може слугувати реальною оцінкою вашої праці!

Отже, сподобався мені найбільше Рецепт успіху від «Бучач-арт»! Ви молодці, сам так хочу! І залюбки відвідаю ваш арт-двір, хоча б віртуально. А для того щоб можна було його віртуально відвідати, і щоб реальних відвідувачів запрошувати, радий буду разом зі своїми колегами створити для вас сайт! Дуже дякую за смакоту!:)