У своєму новому дослідженні для Chatham House про громадянське суспільство та демократів в Україні, Грузії та Молдові багато йдеться про виклики перед громадськими лідерами та західними донорами. Серед проблем я наголошую на відірваності досвідчених громадських організацій від широкого загалу громадян, надмірну увагу НУО на впливі на політику та зацикленості на своїх організація. Певну елітарність сектору та брак проектів, які впливають на зміну ментальності та поведінки громадян щодо усвідомлення свої відповідальності в демократичній системі врядування.
Я перекона, поза усіми цими проблемами, що в Україні працює багато активістів та громадських організацій, які змінюють країну на краще. Питання впливовості та ролі громадського сектору у суспільній трансформації доволі складне. Громадські організації часто стикаються з труднощами сформулювати чи виміряти свою силу та вплив на відміну від бізнесу, де впливовість компанії може вимірюватись ринковими показниками.
Чим відрізняється впливовe НУО від професійного НУО, яке успішно занаходить кошти на виконання своїх статутних цілей? Як досягнути не просто певних кількісних показників у громадській роботі (надання соціальних послуг, проведення просвітницьких заходів, досліджень), а успішно змінювати саму систему?
Пропоную Вам самим перевітити силу своєї організації! Даний перелік критеріїв впливовості НУО, базується на моєму власному досвіді громадської роботи і книги “Сили добра / Forces for Good”, опублікованою Леслі Кратчфілд та Гізер Ґрант.
Дайте відповіді на 7 наступних запитань.
Чи у своїй роботі Ви:
1. поєднуєте надання послуг та адвокацію (лобіювання задля змін системи):
2. використовуєте ринкові сили на вашу користь:
3. надихаєте послідовників та культивуєте апостолів вашої справи
4. розвиваєте та посилюєте громадські платформи та мережі
5. динамічно адаптуєте свої програми до зміни зовнішнього середовища
6. Ділитесь лідeрством та ініціативою з Вашою Наглядовою Радою та іншими організаціями та активістами у вашому секторі.
7. У вас є робоча модель вирішення певної суспільної проблеми, яку можуть повторити інші організації і, за умов більшого фінансування, вона може бути поширена на національному рівні.
Якщо ви відповіли “так” на всі ці запитання, у Вас є чудова історія успіху, про яку повинні знати українці та всі ті, хто підтримує зміни в Україні та закордоном.
Поділіться цим досвідом! Ваш позитивний приклад буде надихати молоде покоління людей, які хочуть працювати для позитивних змін у своїй громаді, місті, школі чи університеті. Він буде дуже корисний для західних донорів та українських благодійників, які інвестують кошти в позитивні зміни в Україні.
Надішліть email з коротким описом вашого впливу на зміни в Україні на адресу: с[email protected]. Ви отримаєте доступ до нової сторінки мікро-блогу “Зміни в Україні” http://changeinua.posterous.com/175350964, де ви зможете розмістити інформацію про свою впливову організацію.
Ми спільно створимо нове коло людей, які працюють на результат і прагнуть неможливого!
Коментарі
Дивно, 8 лайків і жодного коментаря по суті. Орисю, 30 квітня сервіс posterous закривається. Це означає, що Вам напевне доведеться перенести сайт на інший сервіс. Наприклад, на ГУРТ)
Дякую. Цікавий матеріал. Переварюю. Даю відповіді на поставлені питання. Є питання, які спонукають до аналізу і роздумів. І до певних дій. Ми, користувачі порталу ГУРТ будемо раді бачити Вашу інформацію на цьому ресурсі.
Дуже дивна мовчанка. Це і є проблема громадського сектору, що не вміємо про себе гарну історію розповісти. До мене відгукнулась лише Тетяна Сучкова з Криму. А з posterous - не проблема, щось придумаємо. Головне, щоб буле цікаві приклади впливу.
Орисю, а як воно на Заході? Я маю на увазі, чи знаєте Ви приклади комунікаційних платформ, де б гури і прості смертні могли обговорювати теми, які справді важливі для розвитку громадянського суспільства?
Мовчанка тому, що ці критерії підходять не під кожну організацію. Тим паче - іноземні моделі
почнемо хоча би з того, скільки ГО України мають наглядову раду :-)... її наявність говорить про те, що склад організації має бути не менше 20 осіб... А отже, треба просто деталізувати, якого типу організацій стосуються ці 7 пунктів. І все одно, це - іноземна модель
Безперечно, це іноземна модель, але не означає, що вона не працбє в Україні. Якщо існують іноземні корпоративні стандарти бізнесу, чому такі стандарти не підходять для українського громадського сектору. Чи ми далі будемо свій "велосипед" винаходити?
Не підходить, Орисю, тому, що в Україні - абсолютно не іноземні реалії. Звичайно, є ГО, до діяльності яких можна застосувати ці 7 пунктів, однак їх не настільки багато. Це залежить і від напрямку/виду діяльності, і від обраних механізмів, і від цілей, зрештою, від можливостей знань і вмінь. Але останні чинники хоч і важливі, проте аж ніяк не визначальні.
Щодо моєї організації, то я не можу застосувати більшості пунктів, оскільки самі завдання діяльності ніяк не вписуються в ці рамки.
Як інформація - цікаво.
Комунікиційних платформ є багато. Залижить від тематики. Для прикладу навіть британська газета Gardian має свою платформу для обговорення проблем "третього сектору" http://www.guardian.co.uk/voluntary-sector-network
Комунікаційних платформ є справді багато. І так само багато - недієвих. Від чого це залежить - важко сказати. Особисто мені бракує часу писати :-)
Громадськість сприймає активність НУО як політичну діяльність. На жаль... Політика - як спосіб вирішення конкретних місцевих проблем? Так. Політика як спосіб приходу до влади? Ні. Все просто.
п.3 5-й абзац - пропущена буква в слові "працюєте" :) Не критично і на стільки ж не важливо до суті гарного та корисного допису. Але - читав, помітив - повдомив :)
Пане Володимир, Ви в слові повідомив пропустили букву. Дивіться речення: " Але - читав, помітив - повдомив :)".
Можливо для статті бракує класифікації ГО в Україні (будемо говорити про те, що бачимо з близька). Тоді окресляться критерії розвитку організації, тоді можна спробувати описати співвідношення організаційні затрати - результати діяльності, тоді мета організації буде отримувати відповідне організаційне навантаження і т.д.
Думається пряме запитання до всіх ГО без їхньої диференціації і привело до паузи в обговоренні, бо найкращою ГО виявляться профспілки загальноукраїнського масштабу,.. що далеко не так. У них тільки велика маса... А окремі громадські ініціативи більш наближені до людей...
Одним словом потрібний диференційований підхід.