пане Борисе, вітаю з початком!

Дякую. Прагну бути корисним.

Вітаю пане Борисе! Ви спробували осягнути філософію успіху. Це сміливий крок. Напевно відповідей є багато.
Для мене це є дійсно постійний рух, шлях формування розуміння себе в першу чергу. Це пошук відповідей хто ти, які твої мрії, хто є над тобою. Як не дивно, але відповіді на ці запитання не знаходять в тиші кабінету, в нерухомості, а формуються в процесі активного життя, життя не для себе, а для інших - дружини, дітей, друзів, потребуючих і т.д. і т.п.. Цю послідовність ближніх кожен формує по своєму, розставляючи свої життєві акценти. можливо це і може претендувати на формулу успіху - принаймні таке мені є зрозумілим та підтверджене життям.

Дуже цікава тема..спонукає до роздумів. Для мне Успіх- це визнання. Визнання в усіх сферах- не є можливим, бо людина, хоч і високорозвинута істота, але приуспіти в усьому- неможливо. Тому, як на мене, досягненя цілі- це вершина,успіх...але цілей багато, тому й вершин- також багато. Якось так =)

Дякую, Ірино. Дякую, Святославе. Цілком згоден: Життя для людей; розмаїття цілей та способів їх досягнення спонукають нас не лише до роздумів, а й до активних дій.

Сонет 2707

Завдячуючи пану Борису Кудару

Буває, люди хочуть знати віру –
В якого бога вірите, а ще
Помолитесь кому, як припече
Життя у хвилях суєтного виру?

Відповісте – це викличе довіру,
Ворожість?! Справді, на чиє плече
Спираєтесь, і як життя тече?!
Вже знаєте, яку потрібно МІРУ

У кожній думці, слові, чи ділах
Витримувати?! Будда чи Аллах,
Чи Моісей диктують нам допіру

Границі мір: що мати на столах,
Кому молитись!.. Жаль, хрестів і плах
Було без міри, то й немає миру!..

10.01.2013 р.

Краще за Вас, Вікторе Миколайовичу, не скажеш:

Сонет 227

Коли вмирати стане нелогічно,
Навчаться люди тіло берегти
І від напастей душу стерегти –
Тоді людина зможе жити вічно,

Усі діла творить не механічно –
Зуміє кожен по Путі іти
З небесним усвідомленням мети,
У радості, красиво, гармонічно!

А як цього сьогодні досягти?
Які секрети варто осягти,
Життя переосмисливши критично?

Пізнать, розвинуть, берегти світи,
В собі й довкола Бога віднайти
І жити серцем, а не прагматично!

31.05.2004 р.

Якщо це філософське питання, то мені здається ,висновок не міра, а мета. Це спільна ознака і для альпініста і для дослідника глибин. Маючи мету ,обираєш засоби .Мета визначає напрямок руху. А мірою вважаю те, що я згоден заплатити за досягненя. Вона може змінюватись залежно від відстані до цілі. Важливо, на мою думку мати ще й коректну шкалу ціностей і іноді бути готовим відмовитись від досягненя мети, якщо перемога може стати Піровою.

Так, мета – то є напрямок, а міра визначає спосіб руху

Додам що з часом, досягненя мети перестало бути для мене головним. Я більше отримую задоволення від процесу. " Осознаность" того що відбувається зараз навколо мене, стало важливішим, ніж гонитва за мрією. Тільки тут і зараз, реальні. Завтра може не настати. А після мого, доволі складного, життевого шляху- тільки сьогодні самий важливий день в моєму житті.
Виходить, насолода від дій не менш важлива від результату.

Олександре, Ви у своїх переконаннях не одні :). Міхай Чіксентміхай, професор Чиказького університету, який вже більше 30 років вивчає причини, які привели різних людей до успіху, вважає приблизно так само як і Ви :). Усвідомлення того, що ти робиш зараз і для чого, робить людей щасливими, успішними і творчими. Його книжка "Потік" (Flow) більше розкриває цю тему.

Дякую, Тарасе за цікаве посилання. Найбільше з цієї книги мені сподобалось місце, де МЧ цитує Томаса Карлейля: «Благословен тот, кто нашёл занятие по душе. Не просите Бога о большем благе, чем это».

Людина, яка працює 8 і більше годин на задоволення своїх базових потреб не спроможна відчути задоволення від процесу. Можливо, Ви, Олександр вже звільнились від цього рабства «Ти должен!» Тепер Ваш лозунг: «Я можу». Саме така, творча робота дає Вам задоволення від процесу – процесу створення нових знань і самостійного прийняття рішень. Так?

Пане Борисе, все таки зачепили за живе...
Для того щоб ми розуміли одне одного, нам потрібно погодити свою шкалу цінностей, щоб ми не мали розбіжностей(цельсій-фаренгейт, дюйми-сантиметри).
З дитинства моєю улюблною казкою був "зоряний хлопчик" Оскара Уайльда. Я ототожнював себе з головним героєм і так само сприймав оточуючих. В чотири роки я вже бігло читав, шкільну програму засвоював влітку на канікулах. В 17 в бібліотеці не знали що мені видати, я поглинав книги в великій кількості. Інтелект , я його обожнював.
В 20 мене судили за скоєний злочин. В 23 я був дияконом в одній із церков, збирався поступати до академіі щоб стати новим духовним лідером, в теоретичних питаннях мені було мало рівних, в практиці таких самовідданих як я не пам'ятаю.
Через рік лікування в наркодиспансері.
В 27 поступив у ВИШ здобувати професію психолога, у 29 притулок для безхатчеків.
Життя заставило відкласти інтелект, залишити надію на власні сили і звернутись до Бога.
Іноді я знаю що для того, щоб збулася мрія створити реабілітаційну програму в колоніі, в майбутньому, я повинен 8 годин виготовляти взуття сьогодні."Делай что должен и будь что будет". І сьогодні " Зоряний хлопчик" мій герой, але вже той ,яким він став наприкінці казки.

Згідно з циклічності мого життя, завтра може бути для мене страшним, а може й не настати. Тому намагаюсь бути корисним сьогодні. Та й щасливим теж(коли вдається).

Ого! Складний шлях. Торуючи його, Ви, певна річ, зустрічали людей, які формували саме Вашу, особисту, шкалу цінностей. Люди, які впливають на цінності інших людей гідні уваги та спілкування. Напишіть про них у своєму блозі – це буде дійсно цікаво і корисно.

Пане Борис, обов'зково розповім і про людей.
Але вищеописане, це лише звірка хронометрів, вернімось до питання. Так що таке успіх. На мою думку, доволі примарна річ,як і тимчасова. І що таке дно, на мою думку, доволі тверда основа, щоб досягти успіху. Я вважаю, якщо успішні люди пам'ятаючи про примарність свого стану почнуть допомагати тим хто досяг дна, можливий баланс в суспільстві( чи ні?)

Дякую Тарасе, обов'язково прочитаю.

Успіх має свою формулу. І зовсім не з рис характеру, як то: впевненість у собі, наполегливість тощо. Успіх - це сума (100%), яка складається на 10% зі знань та навичок, на 50% - з нашого кола спілкування, і на 40% - з наших думок як результату мислення. Обслуговуючи першу (найменшу) складову, скажу, що Формула успіху - це фандрейзинг + паблік-рілейшнз + ІТ + вміння публічно виступати (як мистецтво) + english + здоровий спосіб життя та оптимістичне до нього (життя) ставлення.

Володимир, пропоную згадати «Мобі Діка» Германа Мелвила: Хіба капітану Ахаву не притаманні були всі риси, так необхідні для досягнення успіху? Але він згубив і себе і свою команду, прагнучи вбити дурного кита. Нікчемна мета може звести нанівець усі досягнення на шляху до успіху. Пропоную додати до Вашого переліку ще 1% - моральні якості успішної особистості.

Моральні якості формуються мисленням, чи не так? Тому - ваш пункт (процент, відсоток) доєднаний 40% мислення, тобто: 1+39. Ок? Згоден, що оманлива мета є джерелом всіх людських бід. Протидія психам - наша місія і компетенція!

Пане Борисе вітаю!!! Тему обрано, супер. Тут потрібно дійсно мізками порухати. Взагалі, як на мене в даний час. Успіх - це оволодіння таким мастерством як любов до дружини та дітей в повному розуміння цього слова. Якщо одним словом, то Забота в усіх її проявах, дрібницях та тонкощах, із відчуттям насолоди від кожного прожитого дня разом з самими близькими серцю створіннями. А насамперед мабудь, як сказав Ісус Христос ..."возлюби ближнього як самого себе...", тобто можна бути успішним і при цьому нещасливим, рятувати світ, а самому гинути. Такі мої думки. Хай щастить!

Ви, Володимир, дуже влучно висловились з цього приводу в своєму блозі «Яка праця приносить щастя?»: «Мабудь це і є сенс життя, не просто прожити, при цьому загрібаючи все під себе, а допомагати іншим реалізовувати свій потенціал, при цьому не потерпаючи від нестачі коштів аби прогодувати родину чи самого себе». Дякую за коментар.

Борисе привіт!Насправді я Олександр. Мені здається найбільша проблема, це із-за браку бажання володіти інформацією, багато людей пливуть за течєю і ждуть доброго царя. Для таких людей успіх, це коли погладили поголівці, дали пряника після того як поганяли кнутом. Десь чув що людина в перекладі означає той що дивиться в гору. На жаль більшість людей дивіться під ноги, шукаючи копійки, боячись ризикнути зробити крок в невідомість. До того ж якщо раніше виживав сильніший, виносливіший, то тепер треба бути адаптивним, в вік інформації все настільки стримко змінюється, що треба тримати ніс по вітру. Я хочу сказати що мабудь успіх це спуск у низ аби розігнатися на вершину, як то кажуть коли дістав дна можеш відштовхнутись аби випирнути.
Хай щастить!

Ми робимо спробу деталізувати христаянський підхід до життя, метою якого є успіх. Зрозуміло, що поруч існують люди інших релігійних конфесій... І вони є (посеред них) носіями успіху. Моральний аспект справи в цьому сенсі не визначальний, бо розчиняється посеред інтелектуальних здібностей обранця. Бути кращим не означає бути красивим, а означає бути - корисним і успішним! Фортуна знімає капелюха лише перед тим, хто вірно визначив (спланував) вектор докладання зусиль.