•  

Соціальне партнерство як запорука здорового розвитку бізнесу та суспільства

Соціально корпоративне партнерство [1] – це продукт співпраці бізнесу та громад на основі добровільного здійснення принципу соціальної відповідальності, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі бізнесу із суспільством і його участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

В світі концепція корпоративної соціальної відповідальності з кожним роком набуває все більшої актуальності. Для багатьох міжнародних та вітчизняних компаній вона навіть стає частиною бізнес-стратегії.

Як феномен «соціально-корпоративне партнерство» виникає на стику інтересів бізнесу та  громади, приносячи вигоду кожному з них. Загальносвітова тенденція переходу до концепції корпоративної соціальної відповідальності бере свій початок у дев’яностих роках минулого століття. Україна долучилась лише у 2006 році, тому для нас це поняття є ще достатньо новим і потребує додаткового визначення.

Бути взірцем соціальної відповідальності й прозорості, а також працювати відповідно до міжнародного та національного законодавств є однією з основних вимог держави до державних підприємств у більшості європейських країн. Оскільки такі підприємства перебувають у колективній власності громадян - вони мають особливу відповідальність і повинні вести бізнес відповідально, а держава, з свого боку має сприяти такому підходу через законодавство. Лідерами серед таких країн, у контексті вимог до державних підприємств є: Фінляндія, Швеція, Великобританія, Нідерланди.

Ідея корпоративної соціальної відповідальності набула закінченого вигляду декілька десятків років тому, коли на всесвітньому економічному форумі в Давосі Генеральний секретар ООН Кофі Анон звернувся до лідерів найбільших компаній світу із закликом приєднатися до міжнародної ініціативи — Глобального договору — в рамках якого створюються умови для співпраці бізнесу з установами ООН, профспілками, неурядовими організаціями для втілення в життя загальних принципів соціальної рівності та збереження довкілля.

Глобальний договір ООН [2] — ініціатива ООН, спрямована на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та підтримку вирішення підприємницькими колами проблем глобалізації та створення стабільнішої та всеохоплюючої економіки, викладена в десяти принципах, які умовно можна розділити на:

  • Принципи прав людини
  • Принципи праці
  • Екологічні принципи
  • Антикорупційний принцип

Таким чином, приватний бізнес, приєднавшись до договору в співпраці з іншими соціальними партнерами, зможе сприяти реалізації ідеї формування стійкої і відкритої глобальної економіки.

Взаємовигідність соціально корпоративного партнерства є більш ніж очевидною, адже з одного боку компанія формує для себе позитивну репутацію, як партнера, а не просто «викачувача» ресурсів, з іншого боку громада, отримує можливість розв’язувати певні соціальні проблеми за рахунок додаткових фінансів або прямої допомоги від бізнесу, які можуть забезпечити програми соціально-корпоративного партнерства. Таким чином можна визначити основні переваги, які надає концепція соціальної відповідальності бізнесу:

Для бізнесу це:

  •  спосіб покращити ефективність роботи компанії̈ як у короткостроковому, так і довготривалому періодах;
  •  ширший доступ до капіталу та ринку;
  •  більші обсяги продажів та прибутків;
  •  покращені процеси прийняття рішень та управління ризиками;
  • економія операційних витрат, зростання продуктивності та якості;
  • ефективна база людських ресурсів, міцна репутація, більша лояльність покупців тощо

Для суспільства це:

  • внесок бізнесу у досягнення цілей сталого розвитку, який передбачає збалансованість економічних, соціальних та екологічних цілей суспільства;
  • підвищення рівня життя громадян, рівня екологічної безпеки, ефективності і бережливого використання природних ресурсів;
  •  успішний розвиток співпраці бізнесу з місцевою спільнотою, тощо.

З огляду на надзвичайну суспільну та економічну користь, що містить у собі соціальна відповідальність бізнесу,  не останньою в цьому процесі має бути роль держави. Оскільки питання сталого розвитку належать до сфери діяльності органів державної влади, то саме держава повинна брати активну участь в  розробці стандартів соціальної відповідальності бізнесу і заходів зі стимулювання бізнесу до соціально відповідальної діяльності. Вона повинна збалансовувати інтереси сторін соціально-корпоративного партнерства, забезпечуючи дотримання законів і норм права. Адже суттєвою перешкодою на шляху створення цивілізованого соціально-корпоративного партнерства в Україні є поширена корупція, переважання корпоративних інтересів, стійка практика ігнорування, невиконання чинних законів різними суб’єктами.

Розвиток соціально-корпоративного партнерства Україні перебуває в стадії становлення, тому більшість компаній (як великих, так і середніх) не мають визначеної стратегії соціальної відповідальності бізнесу. Їх діяльність у цій сфері зводиться до точкових доброчинних проектів, чи інших бізнес-процесів із певними соціальними або екологічними перевагами, однак більшість не робить прив’язки таких бізнес-проектів до власної соціальної відповідальності. Серед основних чинників, які впливають на ведення українськими компаніями соціально відповідального бізнесу, можна виділити такі, як:

Позитивна репутація – створення образу відповідальної української, маркетингові переваги, додаткова промоція.

Власні переконання – часто ініціативи соціальної відповідальності бізнесу походять від основних акціонерів та власників, базуючись на особистих переконаннях та преференціях.

Розширення ринків – залучення у проекти з іншими групами впливу дозволяє компаніям створювати нові продукти, надавати нові послуги або виходити на нові ринки, які без активної стратегії соціальної відповідальності бізнесу були б закриті для компанії.

Можливість доступу до дешевших фінансових ресурсів – міжнародні фінансові інституції, зокрема Міжнародна Фінансова Корпорація, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку надають важливого значення питанням соціальної відповідальності бізнесу. Ведення соціально відповідального бізнесу підвищує можливості компаній в отриманні відносно дешевих кредитних ресурсів для розвитку бізнесу, особливо від міжнародних фінансових інституцій.

Підвищення капіталізації – впровадження стратегії СВБ підвищує привабливість компанії перед інвесторами, саме цей чинник є визначальним для більшості компаній з українським капіталом.

На жаль, сфера, яку мали б просувати державні підприємства і стимулювати відповідне законодавство, залишає бажати кращого. Приватні компанії, особливо з міжнародними зв’язками, є набагато активнішими та відкритими до діалогу з громадами. Водночас значна частина вітчизняних компаній достатньо умовно виконують базові вимоги законодавства про сумлінну сплату податків та зборів, не вважаючи себе зобов’язаними до більшого.

Особливо складана ситуація у видобувному секторі, де наразі працюють державні компанії, обмежені у своїх інвестиційних можливостях, із практиками закритих ділових відносин та нехтування потребами місцевих громад. Частина приватних компаній тривалий час також користувалася преференційними можливостями завдяки захисту на самому вищому політичному рівні, що відображалося у нехтуванні екологічними стандартами, технічними вимогами та безпекою виробництва.

Працюючи на території громади, видобувна компанія здійснює значний вплив на інфраструктуру, трудову зайнятість, екологічну ситуацію, що вимагає можливості діалогу між компанією та місцевими громадами для врегулювання усіх питань. Саме такий діалог дасть можливість кожному жителю села, селища чи міста знати і розуміти, як видобувні компанії працюють на території їх громади, що видобувають, які заходи вживаються для збереження навколишнього середовища тощо. Компанії, в свою чергу, зможуть брати участь у життєдіяльності територій, де вони присутні, а це стане основним підґрунтям довіри між бізнесом та громадою.

На даний момент до двостороннього партнерства бізнесу та громад в Україні слід долучати і «третій сектор», а саме громадські організації. Вони заповнять ті сфери, у яких держава більше не надає послуги, за які вона несла відповідальність раніше або ще не має достатнього інструментарію. Саме громадські організації будуть залучати громадськість до вирішення проблем окремих соціальних груп, підвищувати інформованість суспільства про діяльність видобувних компаній, залучаючи до цього процесу якомога ширше коло людей, а також стануть суб’єктом в реалізації соціальної політики на рівні регіону, надаючи певні соціальні послуги як окремим громадам, так і певним цільовим групам, підвищуючи їх рівень якості життя.

На сьогоднішній день, успішний розвиток соціально-корпоративного партнерства в усіх регіонах  Україна, є одним з пріоритетних напрямків ІПВГ (розшифрувати). На території Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей над питанням налагодження постійного діалогу між регіональними видобувними компаніями та місцевими громадами успішно працює команда Громадської організації «Бюро розвитку, інновацій та технологій», здійснюючи свою діяльність  в рамках проекту “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження” у частині надання допомоги в реалізації компоненту “Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні”, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Джерела та література:

С. Ю. Олефіров  Соціальне партнерство як механізм взаємодії громадянського суспільства та влади] // Електронне наукове фахове видання “Державне управління: удосконалення та розвиток” — № 9, 2013

Г. І. Рибак   Соціальне партнерство - перспективний напрямок розвитку підприємництва та підвищення якості життя населення України] // Електронне наукове фахове видання “Ефективна економіка” — № 6, 2015

О. Більовський   Основні напрями вдосконалення системи соціального партнерства в Україні”. Аналітична записка] © Національний інститут стратегічних досліджень

Володимир Воробей, Ірина Журовська  Соціальна відповідальність бізнесу. Українські реалії та перспективи] // Слухання парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Інформаційно-аналітичний матеріал

Посилання:

[  Стан соціального партнерства в Україні та основні напрями його розвитку] // Навчальні матеріали онлайн

Микола Грамажора

ГО «Бюро розвитку, інновацій та технологій»

м. Івано-Франківськ

Контакти

  • Микола Грамажора ГО «Бюро розвитку
  • інновацій та технологій»
  • м. Івано-Франківськ
  •  Україна
  • тел.:+380 67 675 27 38
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

Денесюк Олександр   6 днів тому   #  

дуже якісний матеріал, нічого зайвого

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.